ДОВЖИК (Должиков) Василь Михайлович

ДО́ВЖИК (Должиков) Василь Михайлович

• ДОВЖИК (Должиков) Василь Михайлович

(9.VI 1943, с. Пристайлів, тепер с. Пристайлове Лебединського р-ну Сум. обл.)

- укр. рад. письменник. Закінчив 1962 Лебедин. пед. уч-ще і 1970 Київ. ін-т театр. мист-ва. Вчителював, 1970 — 75 працював актором літ. театру "Слово", 1975 — 88 — в респ. Будинку літераторів Автор книжок для дітей — зб. акровіршів-загадок "Хто ключик знає, той відгадає" (1975), зб. оповідань "Таємниця Голубої бухти" (1977), повісті "Втеча" (1982), п'єси "Літай-зілля" (1984), зб. казок "Чому усміхався трамвай" (1985), повісті-казки "їжачок і квітка" (1987), зб. віршів "Піду я з татом на завод" (1988). Майстрові мікромініатюр М. Сядристому присвятив повість "Підкувати блоху" (1979). Переклав для театру п'єси О. Вампілова, І. Друце, Де Філіппо, Є. Шварца. Ряд віршів Д. поклали на музику композитори В. Зубицький, О. Яковчук, К. Стеценко та ін. Окремі твори Д. перекладено рос., лит., узб., польс., чес. мовами. ■ Літ.: Погрібний А. Проблемність і художність. "Радянське літературознавство", 1983, № 6; Буженко Т. "Каникулярная повесть"... Какона она? "Радуга", 1984. № 2.

В. К. Коваль.