ДРАЙЗЕР (Dreiser) Теодор Герман Альберт
ДРА́ЙЗЕР (Dreiser) Теодор Герман Альберт
• ДРАЙЗЕР (Dreiser) Теодор Герман Альберт
(27.VIII 1871, м. Терре-Гот, шт. Індіана — 23.XII 1945, Голлівуд, шт. Каліфорнія) — амер. письменник, публіцист, громад. діяч. Член Компартії США з 1945. Навчався 1888 — 89 в ун-ті м. Блумінгтона. Літ. діяльність почав 1892 як репортер. Перший роман "Сестра Керрі" (1900) — правдива розповідь про долю дівчини з робітн. середовища в бурж. суспільстві — прозвучав запереченням матеріального успіху як вершини щастя; твір було вилучено з книгарень (перевид. 1907). В романі "Дженні Герхардт" (1911) стверджував моральну чистоту й духовну перевагу жінки з народу. В "Трилогії бажання" (романи "Фінансист", 1912; "Титан", 1914; "Стоїк", 1945, незакін., вид. 1947) відображено історію злету і загибелі фінанс. магната Френка Каупервуда.
Змальована на широкому тлі амер. життя, вона стає символом розвитку нац. капіталізму від перших енергійних кроків до вияву його хижацької, антигуманної суті. Тема роману "Геній" (1-е вид. 1915 — заборонено, перевид. 1923) — деградація мистецтва, загибель таланту в бурж. світі. Найбільшої сили худож. узагальнення Д. досяг у романі "Американська трагедія" (1925), де, спираючись на реальний життєвий факт, показав згубність для людини системи капіталістич. відносин. Романи Д. утвердили критичний реалізм у л-рі США; вони були близькі до творчості "розгрібачів бруду", але, на відміну від них, показували закономірність соціально-екон. процесів в Америці поч. 20 ст. Д. вітав Велику Жовтн. соціалістич. революцію в Росії, виступав проти антирад. інтервенції. Поступово активізувалися його громадян. і письменницька позиції. Зб. есе "Бий, бараб.не!" (1920), автобіографіч. "Книжка про себе" (1922), збірки новел "Визволення" (1918). "Дванадцять чоловіків" (1919), "Барви великого міста" (1923) та ін. відзначаються поглибленою увагою до трударів. У повісті "Ерніта" (зб. "Галерея жінок", 1929, т. 1 — 2) вперше в л-рі США створено образ героя-комуніста, борця за справу робітн. класу. Найактуальніші проблеми амер. дійсності 30 — 40-х pp. порушував у публіцистич. кн. "Трагічна Америка" (1931). зб. "Говорять гірники Гарлану" (1932), кн. памфлетів "Америку варто рятувати" (1941), в яких таврував імперіалістич. політику США, закликав до революц. перетворення суспільства, підтримки Компартії. Один з організаторів Міжнар. конгресу проти війни (Амстердам, 1932), учасник Міжнар. об'єднання революц. письменників. Активний антифашист, Д. 1938 відвідав респ. Іспанію, в роки 2-ї світової війни підтримував боротьбу рад. народу проти гітлеризму. 1927 приїздив до СРСР, перебував на Україні. В кн. "Драйзер дивиться на Росію" (1928) — враження письменника від поїздки, його спогади про Київ, Харків, Одесу, ін. міста України, про Донбас. Окремі твори Д. переклали М. Коваленкова, М. Івченко, Л. Смілянський, І. Буше, Л. Яшенко, О. Кундзіч, Е. Ржевуцька, М. Дмитренко та ін.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Привид золота. К., 1929; Негр Джеф. Х., 1930; Нариси і оповідання. К., 1950; Дженні Герхардт. К., 1954: Американська трагедія. К., 1955; Сестра Керрі. К., 1971; Пастка. В кн.: Американська новела. К., 1976; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 12. М., 1986.
■ Літ.: Гельфандбейн Г. Рядом с будушим. В кн.: Гельфандбейн Г. Генерал и адъютант. Х., 1966; Безродний Є. Теодор Драйзер про Україну. "Всесвіт", 1971, № 8; Панкова Л. Г. Теодор Драйзер. К., 1974; Засурский Я. Н. Теодор Драйзер. М., 1977; Батурин С. С. Драйзер. М., 1987; Парчевская Б. М. Теодор Драйзер. Биобиблиографический указатель. М., 1976.
Т. Н. Денисова.