ДУМБАДЗЕ Нодар Володимирович
ДУМБА́ДЗЕ Нодар Володимирович
• ДУМБАДЗЕ Нодар Володимирович
(14.VII 1928, Тбілісі — 14.ІХ 1984, там же)
- груз. рад. письменник. Член КПРС з 1964. Закінчив 1950 Тбіліс. ун-т. Голова правління СП Грузії (1981 — 84). Депутат Верховної Ради СРСР 10 — 11-го скликань. Літ. творчість почав як поет (зб. "Будь благословен!", 1960) і гуморист (1957 — 66 видав 5 збірок гуморесок, які потім склали кн. "Гладіатор", 1969). Широке визнання Д. принесли романи "Я, бабуся, Іліко та Іларіон" (1960 — 63) і "Я бачу сонце" (1962), в яких показано життя груз. села часів Великої Вітчизн. війни, відображено душевну красу і благородство рад. людей, їхній гуманізм і патріотизм. Романи "Сонячна ніч" (1967) та "Не бійся, мамо!" (1971) — про життя студ. молоді і рад. прикордонників. Роман "Білі прапори" (1973) спрямований проти порушень соціалістич. норм життя. До соціально-моральних проблем сучасності звертається в романі "Закон вічності" (1978; Ленінська премія, 1980). Автор повісті "Кукарача" (1980), оповідань (збірки "Сонце", 1974; "Десять оповідань", 1976), публіцистич. статей (книги "Повернення Одіссея", 1981; "Враження, статті, виступи". 1984), віршів для дітей (зб. "Хурджин, повний віршів", 1988). Д. постійно шукав нові форми відтворення життя, збагачував худож. прозу елементами фантастики, міфології тощо. У багатьох театрах СРСР і зарубіж. країн ішли вистави за його творами.
Серед постановок, здійснених на Україні, — "Я, бабуся, Іліко та Іларіон" у Чернів. укр. муз.-драм. театрі ім. О. Ю. Кобилянської та Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки, "Я бачу сонце" — в Донец. обл. рос. драм. театрі, "Не бійся, мамо!" — в Крим. укр. театрі драми і комедії, "Закон вічності" — в Ровен. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Островського, Київ. театрі драми і комедії та ін. Твори Д. перекладалися багатьма мовами світу. Укр. мовою більшість творів Д. вийшли у перекл. О. Синиченка, окремі твори переклали О. Мушкудіані та Р. Чилачава.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Твори, т. 1 — 2. К., 1985: І ти мовчи, і я мовчатиму. В кн.: Сузір'я, в. 3. К., 1969; Не буди. В кн.: Сузір'я, в. 11. К., 1977; Собака. В кн.: Сузір'я, в. 13. К., 1979; Звідки в місті яструб? "Вітчизна", 1984, № 4; Невдячний. — Таліко. В кн.: Сузір'я, в 25. К., 1986; Не бійся, мамо! К., 1989; Рос. перекл. — Собрание сочинений т. 1 — 2. Тбилиси, 1986; Избранное, т. 1 — 2. М., 1981.
■ Літ.: Асатиани Г. Ребята Нодара Думбадзе. В кн.: Асатиани Г. Крылья и корни. М., 1981; Аннинский Л. Мир и миф. В кн.: Аннинский Л. Контакты. М., 1982; Грицик Л. В. Проза Нодара Думбадзе. К., 1983; Жгенти Б. "Белые флаги" и их критики. В кн.: Жгенти Б. Сильна единством. М., 1984; Руденко-Десняк А. Комментарий к счастливой судьбе. М., 1985; Гречанюк С. Нодар Думбадзе: "Запалити свічу — високу й чисту...". В кн.: Гречанюк С. До слова чесното, живого. К., 1987; Солнечное сердце. Воспоминания о Нодаре Думбадзе. Тбилиси, 1988.
Л. В. Грицик.