ЕЛЛЯЙ

ЕЛЛЯ́Й

• ЕЛЛЯЙ

[справж. — Кулачиков Серафим Романович; 16 (29).XI 1904, Нижньоамгінський насліг, тепер Алексєєвський р-н Якут. АРСР — 14.XII 1976 Якутськ]

- якут. рад. поет, нар. поет Якут. АРСР з 1964. Член КПРС з 1946. Закінчив 1928 Моск. ін-т журналістики. Учасник Великої Вітчизн. війни. Автор збірок віршів і поем про соціалістичні перетворення в Якутії, ратні подвиги рад. воїнів, мирну працю людей — "В дні квітучої молодості" (1929), "Щасливе життя" (1938), "На захист сонячної країни" (1943), "Пісні перемоги" (1950), "Людина — людині" (1962), "Серце друга" (1973), поеми "Щастя якута" (1947) та ін. Писав і для дітей. Багато віршів Е. стали нар. піснями. Значне місце у творчості Е. займає укр. тема. У поемі "Друг народу" (1954) відтворив образ П. Грабовського. Написав вірш "Т. Г. Шевченко", статтю про укр. поета "Наша гордість" (1964). Переклав баладу "Тополя" і поему "Сова" Т. Шевченка, вірші "Наймит", "Веснянка", "Гімн" І. Франка, окремі твори П. Грабовського, Лесі Українки.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Избранное. М., 1952; Стихотворения и поэмы. М., 1972; Мой хомус. М., 1974; Песня о Лене. М., 1988.

■ Літ.: Копырин Н. З. Поэзия Элляя. Якутск, 1964.

Ф. П. Погребенник.