ЕРНАНДЕС Хосе Рафаель

ЕРНА́НДЕС Хосе Рафаель

• ЕРНАНДЕС Хосе Рафаель

(Ернандес Пуейрредон; Hernández Pueyrredón)

(10.XI 1834, с. Пуейрредон, пров. Буенос-Айрес — 21.X 1886, Буенос-Айрес)

- аргент. поет, журналіст, політ. діяч. У 80-х pp. депутат парламенту, сенатор. Автор поем "Старий і дівчина" (1863), "Два поцілунки" (1878) та ін. В епіч. поемі "Мартін Ф'єрро" (1872) та її продовженні "Повернення Мартіна Ф'єрро" (1879), що стали нац. епосом, реалістично відтворено історію волелюбного гаучо (пастуха), жертви соціальної несправедливості. Твір вважається вершиною т. з. літератури гаучо і всієї реалістич. л-ри Аргентіни 19 ст.; Е. широко використовує нар. мову, фольклор. Написав худож. біографію одного з аргент. політ. діячів "Життя Чачо" (1875), трактат "Рекомендації землевласнику" (1881), в якому виступив за полегшення екон. та соціального становища гаучо. Епіч. поема "Мартін Ф'єрро" вийшла 1987 у Буенос-Айресі в укр. перекл. В. Котульського.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Мартин Фьерро. М., 1985.

■ Літ.: Земсков В. Сто лет "Мартина Фьерро". В кн.: Эрнандес Х. Мартин Фьерро. М., 1972; Жердинівська М. Література гаучо. "Всесвіт", 1973, № 12.

М. І. Жердинівська.