ЗАКАРПАТСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ОСЕРЕДОК
ЗАКАРПА́ТСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ОСЕРЕДОК
• ЗАКАРПАТСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ОСЕРЕДОК
2-ї пол. 18 — 1-ї чв. 19 ст. Створений у 70-х pp. 18 ст. у Мукачеві з ініціативи єпископа І. Брадача (1732 — 72) при Мукачів. єпархії після того, як вона вийшла з-під катол. залежності. І. Брадач видав "Букварь, или Руководіє хотящым учитися писмены руско-славенских книг" і "Сборник церковных моленій" (Відень, 1770), які було за наказом церк. властей спалено. Сподвижником І. Брадача в культур. діяльності став Андрій Бачинський (1732 — 1803) — згодом мукачів. єпископ. Бачинський, як писав І. Франко, зібрав значне коло вчених, сприяв поширенню освіти серед простого люду, друкував книги й підручники (Франко І. Зібр. тв., т. 41. К., 1984, с. 123, 124). Незважаючи на заборону ввозити з-за кордону книги, він купував їх не тільки в Галичині, а й у Києво-Печерській лаврі (його б-ка налічувала бл. 9 тис. томів), запровадив викладання укр. мовою в Мукачів. богосл. школі. Згуртував літ. та культур. діячів Закарпаття. До З. к. о. входили історик Іоаникій Базилович (1742 — 1821), автор "Коротких відомостей про монастир на Чернечій горі в Мукачевому" (т. 1 — 3, надр. лат. мовою у Кошице, 1799 — 1804); Арсеній Коцак, автор "Грамматіки словенскія" (1788), чия рукописна спадщина налічує понад 30 томів; поет Іван Пастелій, автор ряду істор. праць лат. мовою. Бачинський залучив до осередку талановиту молодь, здебільшого учнів Ужгородської семінарії: М. Лучкая, І. Фогорашія, В. Довговича та ін. Осередком створений панегіричний корпус (17 творів, 1802 — 03), присвячений Андрію Бачинському. Це оди, панегірики, деякі виконані в барокковій формі (див. Барокко) з акростихами і фігурними віршами, що нагадують хрести, серце, квіти тощо (див. Курйозне віршування). Автори їх — А. Повч, І. Білач, В. Кукольник, Ф. Будай, О. Байзам та ін. У 18 — на поч. 19 ст. у З. к. о. розквітла поетична творчість Г. Тарковича, І. Ріпи, 1. Югасевича, Гедеона Пазія, А. Андріювського, М. Грикашпера, В. Гавакія, В. Кузьми та ін. Вихованці З. к. о. М. Балудянський, В. Кукольник, П. Лодій, Ю. Венелін, І. Орлай згодом працювали також на ниві рос. культури. Діяльність З. к. о. підготувала грунт для розвитку культури й л-ри Закарпаття в 19 столітті.
■ Літ.: Франко І. Южнорусская литература. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 41. К., 1984; Мишанич О. Література Закарпаття XVII — XVIII століть. К., 1964; Микитась В Галузка могутнього дерева. Ужгород, 1971; Мацинський І. Кінець XVIII — перша половина XIX ст. та життя і діяльність Василя Довговича. — Гостиняк С. Буквар з 1770 року. В кн.: Науковий збірник Музею української культури в Свиднику, т. 10. Пряшів, 1982.
В. О. Шевчук.