ЗАЛОЗНИЙ Петро Федорович

ЗАЛО́ЗНИЙ Петро Федорович

• ЗАЛОЗНИЙ Петро Федорович

[псевд. і крипт. — Петрусь З., З-й, П., Явір Петро, Федоренко П., П. З. та ін.; 20.XII 1865 (1.I 1866), с. Рашівка, тепер Галицького р-ну Полтав. обл. — 8.IV 1921, там же]

- укр. письменник, філолог. Походив з сел. родини. Закінчив 1889 істор.-філол. ф-т Київ. ун-ту. Вчителював у земських школах, був чиновником. Перший вірш ("Сиротина") вміщено 1886 в альм. "Степ". Друкувався у журналах "Зоря", "Літературно-науковий вістник", "Рідний край", антологіях "Акорди", "Українська муза", декламаторі "Розвага" тощо. 1887 у Києві видано збірку лірич. поезій "Русалочка". Автор водевілю "На досвітках", оповідань про тяжке життя народу "Свічечка", "Діти", усі — 1888; про траг. розгубленість інтелігентів, які не можуть знайти свого місця в суспільстві ("Проти хвилі", 1888; "Студент", 1889). Написав підручник "Коротка граматика української мови" (ч. 1 — 2, 1906 — 13), що відіграв помітну роль у нормуванні укр. граматич. термінології. Переклав кілька віршів М. Лермонтова.

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Українська муза. К., 1908.

■ Літ.: Борсук З., Северин М. Могутній голос. "Зоря Полтавщини", 1963, 22 березня; Жовтобрюх М. А. Народові відданий. "Радянська освіта", 1966, 8 січня.

Ю. В. П'ядик.