ЗИДАРОВ Камен

ЗИДА́РОВ Камен

• ЗИДАРОВ Камен

(справж. — Тодор Сибев Манев; 16.IX 1902, с. Драганово, тепер Ловечської обл. — 10.XII 1987, Софія)

- болг. письменник, Герой Сой. Праці (1974). Член БКП з 1944. З 1942 навчався в Софійському ун-ті. У збірках віршів "Тиша" (1936). "Антена" (1938), "Вересневі пісні" (1945), "Вибрані поезії" (1964) та ін. порушено соціально-етичні проблеми. Автор п'єс: істор.-революційних — "Царська милість" (1949, поставлена 1981 Житом. муз.-драм. театром), "Блокада" (1960), "Соната життя і смерті" (1985); історичних — "Іван Шишман" (1962, поставлена 1969 Терноп. муз.-драм. театром), "Калоян" (1969), "Боян-чарівник" (1972); з сучас. життя — "Ляпас" (1967), "Любов Адріани Орлової" (1968), "Зустріч у Римі" (1976). Йому належать також біогр. нарис "Людмил Стоянов" (1948), спогади й роздуми "Зірки з великої плеяди" (кн. 1 — 2, 1973 — 78). Виявляв значний інтерес до укр. культури. 1939 з нагоди ювілею Т. Шевченка виступив з літ.-крит. статтями в спец. (у вигляді газети) виданні "Тарас Шевченко" та газ. "Заря" (18.III 1939), де характеризував укр. поета як співця свободи. Один з авторів листа групи болг. письменників (травень 1939) до СП СРСР, в якому йшлося про вплив Т. Шевченка на болг. л-ру 2-ї пол. 19 ст. Написав ст. "Боротьба за мільйони сонячних днів" (1940) — про постановку п'єси "Платон Кречет" О. Корнійчука на болг. сцені. Переклав "Заповіт", уривки з вірша "До Основ'яненка" та поеми "Єретик", опубліковані у періодич. виданнях і кн. "Слов'янські поети" (Софія, 1946). У цій же книжці вмістив свої переклади віршів П. Тичини і М. Рильського. До зб. З. "Вибрані переклади" (1982) увійшли і твори Т. Шевченка. Окремі вірші З. переклали П. Тичина, Д. Білоус, Н. Тихий, Н. Забіла, А. Кацнельсон.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Антологія болгарської поезії, т. 2. К., 1974; Рос. перекл. — Облава. М., 1961.

■ Літ.: Пономарева Н. Н. Современная болгарская драматургия. М., 1974.

В. О. Захаржевська.