ЗИЗАНІЙ (Зизаній-Тустановський) Лаврентій Іванович

ЗИЗА́НІЙ (Зизаній-Тустановський) Лаврентій Іванович

• ЗИЗАНІЙ (Зизаній-Тустановський) Лаврентій Іванович

[справж. прізв. — Кукіль (у перекладі грец. мовою — Зизаній); р. н. невід., с. Потелич, тепер Нестеровського р-ну Львів. обл. — не пізніше 1634, м. Корець, тепер Ровен. обл.]

- укр. письменник і перекладач, філолог, церк. діяч. Брат Стефана Зизанія. Походив з бідної шляхти чи міщан. сім'ї. Викладав у брат. школах Львова (до 1591), Бреста (1592 — 94), Вільна (1595 — 97). Був домашнім учителем у родинах князів Богдана Соломирецького (1597 — 1600) у Баркулабові (Білорусія) та О. Острозького (1600 — 02) у м. Ярославі (тепер Польща). З 1612 — протопіп у Корці, активний діяч антикатол. руху. В 20-х pp. прибув до Києва, працював у Києво-Печерській друкарні редактором, перекладачем. В 1626 — 27 відвідав Москву, вів теол. диспут з працівниками Друкарського двору. 1596 у Вільні надр. його "Грамматіку словенску съвершеннаго искуства осми частій слова и иных нуждных", де розглядалася й теорія віршування, а також буквар "Наука ку читаню і розумЂню писма словенскаго: ту тыж о святой троици и о въчдовЂченіи господни" (1596), до якого додано "Лексис, сирЂчь реченія въкратъцЂ събранны и из словенскаго языка на простый рускій діялектъ истолкованы Л. Z." — церковнослов'ян.-укр. словник (1061 термін). Автор віршів про користь граматики (опубл. 1596), "Поученія при погребі Софії, княгині Чарториської" (1618), ймовірно, вірша "На герб... панов Долматов" (опубл. 1623). Уклав "Катехизис" (Москва, 1627), що містив природничо-наук. відомості і спроби раціоналіст. тлумачення церк. догматів. "Катехизис" був заборонений церк. владою. Для Києво-Печерської друкарні звірив з грец. оригіналом текст твору Іоанна Златоуста "БесЂды на 14 посланій..." (1623), переклав з грец. на церковнослов'ян. мову Андрія Кесарійського "...Андреа архієпископа Кесаріа Каппадокійскіа тлъкованіе на апокаліпсій... Іоанна Богослова..." (1625), відредагував з Кирилом Замойським церковнослов'ян. переклад Біблії (не надр.).

Тв.: Лексис. К., 1964; [Вірші]. В кн.: Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. К., 1978; Грамматіка словенска. К., 1980.

Літ.: Возняк М. Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зизанія. "Записки Наукового товариства імені Шевченка", 1908, т. 83; Ботвинник М. Лаврентий Зизаний. Минск, 1973; Німчук В. В. Систематичний підручник церковнослов'янської мови "Грамматіка словенска" Л. Зизанія. В кн.: Зизаній Л. Граматика словенська. К., 1980; Исаевич Я. Д. Преемники первопечатника. М., 1981.

Я. Д. Ісаєвич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me