КАЇПБЕРГЕНОВ Тулепберген

КАЇ́ПБЕРГЕНОВ Тулепберген

• КАЇПБЕРГЕНОВ Тулепберген

(7.V 1929, аул Шортанбай, тепер Кегейлійського р-ну Каракалп. АРСР)

- каракалп. рад. письменник, нар. письменник Каракалп. АРСР з 1974. Член КПРС з 1954. Закінчив 1955 Каракалпацький пед. ін-т ім. Т. Г. Шевченка (Нукус). Повісті "Секретар" (1956) і "Спасибі, вчителю" (1959) присвятив післявоєнному життю каракалп. народу, процесам оновлення, що відбувалися після XX з'їзду КПРС. У романі-дилогії "Дочка Каракалпакії" (кн. 1 — 1963, кн. 2 — 1965; укр. перекл. Т. Іваненко) показав соціальне і нац. пробудження свого народу, долю жінки, формування її громадян. активності в роки революції та соціалістич. будівництва. Дореволюц. історію каракалп. народу відтворив у трилогії "Дастан про каракалпаків" ("Сказання про Маман-бія", 1968; "Нещасні", 1971; "Незрозумілі", 1976; Держ. премія СРСР, 1986). Осмислюючи минуле свого народу, звертався в романі до взаємин предків каракалпаків ("чорних клобуків") з Київ. Руссю. Про минуле й майбутнє свого народу роздумує в романіесе "Каракалпак-наме" (1986). Інші твори — романи "Останній бій" (1960) і "Зіниця ока" (1987), повісті "Крижана краплина" (1964), "Ночі без сну" (1965). Прозі К. властиве поєднання фольклор. традицій епічності з сучасними засобами психол. аналізу.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Дочка Каракалпакії. К., 1977; Рос. перекл. — Повести. М., 1978; Каракалпак-намэ. М., 1989; Последний бой. Алма-Ата. 1989; Ледяная капля. М., 1990.

■ Літ.: Шермухамедов П. Мир писателя: его книги его народ. Нукус, 1982.

І. М. Дзюба.