КАЗІН Василь Васильович

КА́ЗІН Василь Васильович

• КАЗІН Василь Васильович

[25.VII (6.VIII) 1898, Москва — 1.Х 1981, там же]

- рос. рад. поет, перекладач. Закінчив 1918 реальне уч-ще. Один з організаторів та активних учасників літ. об'єднання "Кузница". У роки Великої Вітчизняної війни служив в авіац. частинах. Уже перші твори К. привернули увагу життєрадісністю, поетизацією праці (вірші "Робочий травень", 1918; "Рубанок", 1920). Автор поеми "Лисяча шуба і любов" (1926), в якій висміяв користолюбство. До образу вождя революції звертався в поемі "Великий почин" (1956), віршах "У квартирі Леніна" (1957), "В бібліотеці Леніна" (1969), "Іскра" (1971). Збірки "Вірші" (1956), "Лірика" (1960) і "Обличчя любові" (1984) відзначаються простотою, інтимністю інтонацій. Відомий як перекладач із зарубіж. л-р та л-р народів СРСР. Переклав, зокрема, ряд творів І. Неходи. Окр. поезії К. переклали М. Бажан, Т. Слюсаренко.

♦ Тв.: Избранное. М., 1978; Избранное. М., 1985; Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Антологія російської поезії в українських перекладах. Х., 1925.

■ Літ.: Полякова Л. Поэзия рабочего мая. Очерк творчества Василия Казина. М., 1977.

О. В. Бобир.