КАЗАКОВ Міклай

КАЗАКО́В Міклай

• КАЗАКОВ Міклай

(справж. ім'я та по батькові — Микола Іванович; 15.I 1918, с. Кутюк-Кінер, тепер Моркинського р-ну — 12.II 1989, Йошкар-Ола)

- мар. рад. поет, перекладач, нар. поет Мар. АРСР з 1960. Член КПРС з 1943. Закінчив 1955 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Автор понад 30 книг віршів і поем, 1950 вийшла збірка творів К. у рос. перекладі — "Поэзия — любимая подруга" (Держ. премія СРСР, 1951). Переклав окремі твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, М. Ісаковського, Ф. Петрарки, Р. Бернса. Україні присвятив вірші "Тарас Шевченко", "Подали ми руку братству", "Тобі, Україно", "Великий Кобзар", "Леся Українка", "Теплохід „Максим Рильський"", "Рідна пісня", "Квітни, слався, Україно!" та ін. Першим серед мар. письменників почав перекладати твори Т. Шевченка (вірші "Заповіт", "Ой три шляхи широкії", поема "Кавказ", вступ до балади "Причинна" — "Реве та стогне Дніпр широкий" та ін.).

К. написав ряд статей про Т. Шевченка ("Могутній поет України", "Рідна Україно", "Він збагатив марійську поезію" та ін.). Йому належать також переклади деяких творів Лесі Українки, М. Рильського, П. Воронька. Окремі твори К. переклали С. Зінчук, Ф. Скляр та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Осінні мотиви. В кн.: Сузір'я в. 1. К., 1967; Я іду по станиці. В кн.: Сузір'я, в. 6. К., 1972; Рос. перекл. — В стороне моей Марийской. М., 1968; Дорогой жизни. Йошкар-Ола, 1975; Поющее дерево. М., 1978; Избранное. М., 1984.

■ Літ.: Власенко А. Певец дружбы народов В кн.: Казаков М. Избранное. М., 1984.

К. К. Васін.