КАНЮК Зіновія

КАНЮ́К Зіновія

• КАНЮК Зіновія

(1837, с. Хлівище, тепер Кіцманського р-ну Чернів. обл. — 21.III 1915, м. Вашківці, тепер Вижницького р-ну тієї ж обл.)

- укр. нар. поетеса. Мати С. І. Канюка. Закінчила чотирикласну школу в м. Кіцмані. Записувала нар. пісні і легенди, під впливом яких 1878 почала складати вірші, поеми. Друкувалася у віден. газ. "Просвещение", в чернів. газетах "Буковина", "Руська рада" та ін. Вірші К. стилізовані переважно під коломийки. Ряд творів ("Над границев стояла, білі руки ламала", "Устим Кармелюк" та ін.) сповнені роздумів про тяжку долю народу, безрадісне життя жінки-трудівниці. Творчістю поетеси цікавився О. Маковей, в архіві якого збереглася рукописна збірка К. "З хвиль журби", підготовлена до друку С. Канюком.

Літ.: Погребенник Ф. Народна поетеса Буковини Зіновія Канюк. "Радянська Буковина", 1976, 16 листопада.

Ф. П. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me