КАНЮК Сергій Іванович

КАНЮ́К Сергій Іванович

• КАНЮК Сергій Іванович

(псевд. і крипт. — Кс. Недоленко, С. Аннюта, С. К., С...; 15.VII 1880, с. Хлівище, тепер Кіцманського р-ну Чернів. обл. — 15.III 1945, м. Маріїнськ, тепер Кемеров. обл.)

- укр. рад. громад. діяч, письменник, педагог. Член КПРС з 1918. Закінчив 1901 Чернів. учит. семінарію. Працював учителем, шкільним інспектором, журналістом. Один з організаторів Компартії Буковини (1918), голова її першого ЦК. Редактор газет "Воля народу" (1919 — 20) і "Громада" (1921). Друкувався в газетах "Буковина", "Громада", "Іскра", календарях, в альманасі "На шляху" (1906), в журналі "Літературно-науковий вістник". Підготував і нелег. надрукував "Співанник робочих" (1921), де вмістив у власному перекладі під назвою "Робітнича Марсельєза" пісню "Зречемося світу старого" П. Лаврова. Переслідувався рум. окупац. владою, зазнавав арештів. 1922 нелег. емігрував до СРСР. Працював у Наркоматі освіти та Наркоматі робітничо-сел. інспекції УРСР, у Харків. центр. б-ці (тепер Харків. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка). Належав до орг-ції "Західна Україна". Видав істор.-публіцисти, праці "Під чоботом румунських бояр" і "Буковина в румунській неволі" (обидві — 1930). Автор віршів, оповідань, нарисів, статей з життя і революц. боротьби трудящих Буковини. Кращі твори — оповідання "Гробар", "Жалоба" та ін. — відзначаються правдивістю образів, жвавістю оповіді. Використовував худож. засоби казки (оповідання "Доктор"; "Все людське", обидва — 1905, та ін.). У публіцистич. виступах боровся проти фальсифікації творчості Т. Шевченка (статті "Чи буде суд, чи буде кара?", 1919; "В день великих роковин", 1920; "Нова сім'я. В пам'ять великих роковин смерті Т. Шевченка", 1921), Видав кн. "Тарас Шевченко" (1920), в якій вмістив добірку його революц. творів і свою статтю про поета. Автор праці "Дидактика" (1910), "Букваря" (1921), статей з питань педагогіки. Незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Тв.: [Твори]. В кн.: Образки з життя. Львів, 1989.

Літ.: Погребенник Ф. Збірочка революційних пісень. "Жовтень", 1959, № 2; Василиненко П. М. Нема безіменних героїв. [Про С. Аннюту (С. І. Канюка), одного з засновників ЦК Компартії Буковини]. Ужгород, 1967.

Ф. П. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me