КАРЄВ Григорій Андрійович

• КАРЄВ Григорій Андрійович

[1 (14).II 1914, с. Бежбайраки, тепер Кропивницьке Новоукраїнського р-ну Кіровогр. обл.]

- рос. рад. письменник. Живе на Україні. Член КПРС з 1943. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1954 Військ.-політ. академію ім. В. І. Леніна. Перша книга — зб. віршів "Вимпел" (1945). Сучасне і минуле країни, подвиги моряків у роки війни, їхня нелегка служба на флоті — тематика збірок оповідань "На океанській хвилі", "Екіпаж „Бідового"" (обидві — 1962), "Тайфун" (1963), "Одягнуті в бушлати" (1964), "Мандат капітан-лейтенанта Юникова" (1978), повісті "Синє безгоміння" (1962), зб. віршів "Солоний вітер" (1981). Роман "Палаючий берег" (1966) розповідає про героїчну оборону Одеси в 1941. Будівництво великого морського порту на березі Чорного моря показано у романі "Хліб мій, моя вода" (1984). Роман "Зелені горіхи" (1985) — про проблеми сучас. укр. села. Дітям адресовано зб. докум. повістей і оповідань "Йшли хлоп'ята у вогонь" (1982) та героїчну повість "Твій син, Одесо" (1969; однойм. п'єса, 1972; худож. фільм Одес. кіностудії, 1973).

♦ Тв.: Хлеб мой, моя вода. К., 1984.

■ Літ.: Шеренговой О. Григорию Кареву — 70. В кн.: Горизонт. Одесса, 1984; Григорий Карев. "Радуга", 1984, № 2; Дузь І. Григорію Карєву — 70. "Літературна Україна", 1984, 23 лютого; Сушинський Б. Григорієві Кареву — 75. "Літературна Україна", 1989, 16 лютого.

В. А. Бурбела.