КАРІМ Фатих

• КАРІМ Фатих

(спразж. прізв. — Карімов)

[27.XII 1908 (9.I 1909), с. Аєт. тепер Біжбуляцького р-ну Башк. АРСР — 19.II 1945, с-ще Побєда, тепер Калінінгр. обл.]

- татар. рад. письменник. Учасник Великої Вітчизн. війни, загинув у бою. Автор поетич. збірок "Пісня починається" (1931), "Сьома піч" (1932), "Гамірна зоря" (1933) — про соціалістичне будівництво в країні. Рад. воїнам присвятив поему "Анікін" (1936). Зб. поезій "Любов і ненависть", драма "Шакір Шигаєв" (обидві 1943), повісті "Записки розвідника" (1943), "Весняної ночі" (1944) — з фронтового життя. Дружбі татар. і укр. народів присвятив поезії "Ми разом", "Переправа", "На березі Дніпра", "Хлопець з Волги", поема "Гульсум" (1941 — 42) — з життя донецьких шахтарів. Переклав ряд творів В. Маяковського. Окремі твори К. переклав М. Миколаєнко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Світи мені, Чулпан-зоря. Дніпропетровськ, 1984; Рос. перекл. — Избранные стихи и поэмы. Казань, 1957; Клятва. Казань, 1978.

М. М. Плісецький.