КАРАВАЄВА Анна Олександрівна

КАРАВА́ЄВА Анна Олександрівна

• КАРАВАЄВА Анна Олександрівна

[15(27).XII 1893, Перм — 22.V 1979, Москва]

- рос. рад. письменниця. Член КПРС з 1926. Закінчила 1916 Бестужевські курси (Петроград). У 1931 — 38 — гол. ред. журн. "Молодая гвардия". Учасниця Міжнародного конгресу письменників на захист миру (1935, Париж). Рання проза К. — повість "Двір" (1926), роман "Лісозавод" (1928) — відтворює життя села напередодні колективізації. Трилогія "Батьківщина" (романи "Вогні", 1943, "Розгін", 1948; "Рідний дім", 1950; Держ. премія СРСР, 1951) — про героїку Великої Вітчизн. війни. Ін. твори — істор. повісті "Золотий дзьоб" (1925) і "На горі Маковці" (1941), романи "Лена з Журавлиного гаю" (1938) і "Грані життя" (1963), зб. оповідань "Перше покоління" (1959), книжки нарисів "Повість про вулицю, що пропала" (1936), "Уральські майстри" (1941 — 43), "У Франції 1945" (1946), "На відродженій польській землі" (1952), книга-щоденник "Вічнозелене листя" (1963), мемуари ("Світло вчорашнє", 1964), п'єси ("Свій дім", 1934) та ін. Опубл. статті про Т. Шевченка ("Джерело думки, сили і краси", 1939), Лесю Українку ("Гаряче серце Лесі", 1963), О. Корнійчука ("У Центральному театрі Червоної Армії", 1942). Оповідання К. "Рижа масть" переклав Д. Калина.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 5. М., 1957 — 58; Золотой клюв. М., 1983; Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1988; Укр. перекл. — Рижа масть. Х., 1930.

■ Літ.: Скорино Л. Анна Караваева. В кн.: Скорино Л. Семь портретов. М., 1956; Стесина С. Всегда в строю. "Молодая гвардия", 1968. № 12; Русские советские писатели-прозаики. Библиографический указатель, т. 2. Л., 1964.

Т. П. Заморій.