КАРАДЖИЧ (Караџић) Вук Стефанович

• КАРАДЖИЧ (Караџић) Вук Стефанович

(26.Х 1787, с. Тржич, Сербія — 26.I 1864, Відень, 1897 прах перенесено до Белграда) — серб. філолог, фольклорист, етнограф та історик, член Віден. АН з 1848, Прус. АН у Берліні з 1850, іноз. чл.-кор. Петерб. АН з 1851. Один з основоположників слов'янознавства, діяч серб. нац. відродження. Освіту здобував самотужки, навчався також у монастирі Троноша, 1804 — 06 — у Карловиях. Працював учителем у Белграді. З 1813 жив у Відні. Там познайомився з В. Копітаром, який став йому вчителем і другом. Під його впливом К. почав записувати фольклор. Опубл. та видав зібраний на тер. Сербії, Чорногорії, Далмації, Хорватії, Воєводини величезний етногр.-істор. і фольклор. матеріал ("Малий слов'яносербський пісенник простого народу", 1814; "Сербські народні казки", 1821; "Сербські народні пісні", т. 1 — 4, 1823 — 33; "Сербські народні приказки", 1836, та ін.). Велике значення для сучас. етнографії та історіографії мають свідчення К. про історико-культурне життя південних слов'ян. 181 4 видав "Граматику сербської мови за говором простого народу". Уклав перший "Сербський словник" (1818), до якого додав коротку граматику серб. мови (нім. мовою її переклав і 1824 видав Я. Грімм). Розробив на народнорозмовній основі принципи мовної і правописної реформи, завдяки якій 1850 між сербами й хорватами було укладено угоду про єдину сербохорватську літ. мову. У 1818 — 19 К. подорожував по Росії, відвідав Петербург, Москву, Харків, Київ та ін. міста. Побував у Львові, Чернівцях. Високу оцінку його наук. доробкові дали М. Максимович, М. Карамзін, А. Метлинський, М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич, О. Бодянський, Т. Шевченко, М. Цертелєв, І. Срезневський, І. Франко. За мотивами виданих К. серб. нар. пісень Т. Шевченко написав вірш "Подражаніє сербському". Пісні із збірників К. перекладали М. Старицький. І. Франко, М. Рильський, Л. Первомайський, І. Ющук та ін. Українською мовою перекладено близько 400 текстів сербохорватських пісень.

Вид.: Сербские народные песни и сказки из собрания Вука Стефановича Караджича. М., 1987.

Літ.: Рыльский М. Вук Караджич. "Славяне", 1954, № 1; Білодід І. К. Вук Караджич в історії українськосербських наукових зв'язків. К., 1965; Гуць М. В. Сербохорватська народна пісня на Україні. К., 1966; Кирилюк Є. П. Вук Караджич і українська культура. К., 1978; Пащенко Є. М. Фольклорні збірки Вука Караджича і порівняльне вивчення українських дум та сербохорватських юнацьких пісень. "Народна творчість та етнографія", 1987, № 4; Гуць М. В. Велетень слов'янської фольклористики. "Народна творчість та етнографія", 1987, № 6; Мишанич О. Вук Караджич і Україна. "Радянське літературознавство", 1987, № 10; Вервес Г. Д., Мегела І. П. Вук Караджич и Тарас Шевченко. В кн.: Вук Караџић. Београд, 1987.

Є. М. Пащенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me