КЕПЕШ (Képes) Геза

КЕ́ПЕШ (Képes) Геза

• КЕПЕШ (Képes) Геза

(1.II 1909, м. Матесалка) — угор. поет, перекладач і літературознавець. Закінчив Будапешт. ун-т. Учасник Руху Опору, Автор численних збірок віршів ("Увічню в мармурі", 1933; "Горгона мріє", 1942; "Світ, що народжується", 1954; "Камінь і фарба", 1967; "Блоковий будинок", 1973; "Світлий колос", 1981, та ін.) і епіграм ("Сіль і перець", 1956; "225 грамів жовчі", 1980). Перекладає з багатьох європ. мов. Вірші рад. поетів у перекладі К. надр. у кн. "Сіячі свободи" (1949). Переклав угор. мовою "Слово о полку Ігоревім", вірші Т. Шевченка ("А. О. Козачковському", "Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!", "Заповіт", "Мені тринадцятий минало", "Самому чудно. А де ж дітись?", "Якби ви знали, паничі", поему "Єретик", уривок з поеми "Кавказ" — опубл. у кн. К. "Вибрані переклади", Будапешт, 1951), акр. твори Г. Сковороди, Л. Боровиковського, С. Воробкевича, О. Духновича, І. Франка, Лесі Українки, У. Кравченко, М. Вороного, Х. Алчевської, М. Драй-Хмари, М. Рильського, П. Тичини, Л. Первомайського, В. Швеця, Автор передмови до "Кобзаря" (Будапешт, 1961) і статей "Бернс і Шевченко" (1962) та "„Кобзар" на берегах Дунаю" (1964).

♦ Тв.: Укр. перекл. — З передмови до "Кобзаря". В кн.: Світова велич Шевченка, т. 3. К., 1964; Рос. перекл. — "Кобзарь" на берегах Дуная. В кн.: Шевченко и мировая культура. М., 1964.

■ Літ.: Нудьга Г., Стойко С. "Кобзар" угорською мовою. "Всесвіт", 1965, № 4; Васовчик В. Ю. Творчість Шевченка в світлі угорської критики. В кн.: Збірник праць шістнадцятої наукової шевченківської конференції. К., 1969; Иглои Э. Древняя русская литература в Венгрии. В кн.: Взаємовплив слов'янських мов і літератур. К., 1972; Мішлеї П. Нове угорське видання "Слова о полку Ігоревім". "Всесвіт", 1975, № 4.

Г. П. Герасимова.