КИРИЛО І МЕФОДІЙ

КИРИ́ЛО І МЕФОДІЙ

• КИРИЛО І МЕФОДІЙ

- брати, просвітителі слов'ян, проповідники православної христ. релігії. Молодший з братів — Костянтин (у ченцях — Кирило; 826 або 827, м. Солунь, тепер Салоніки, Греція — 14.II 869, Рим), старший — Мефодій (бл. 815, Солунь — 6.IV 885. м. Велеград, не збереглося, тепер це тер. ЧСФР). Осн. джерела про життєвий і творчий шлях братів — житія К. і М. Кирило здобув освіту в Магнаврській школі при імператорському дворі в Константинополі. Працював патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Магнавр. школі. Побував з дипломатич. і проповідницькою місією в Сірії, де вів блискучі богосл. диспути з захисниками мусульманства, разом з Мефодієм — у Хозарській д-ві, Херсонесі (Корсуні), де вони контактували із східними слов'янами і, за деякими відомостями, бачили в них Євангеліє і Псалтир, написані "роуськими" (в ін. джерелах — "роськими", "роушкими", "роськы") письменами. Мефодій спочатку був військовим, правителем однієї з слов'ян. областей побл. Солуня, потім ченцем, згодом ігуменом монастиря Поліхрон у Малій Азії. Готуючись до поїздки в Моравію на запрошення місц. князя Ростислава, який, борючись проти германізації, мав намір заснувати церкву, Кирило бл. 863 створив слов'ян. азбуку (ймовірно, глаголицю). Разом з Мефодієм та учнями Кирило переклав мовою слов'ян Солунської області богослужебні книги. З 863 в Моравії й Паннонії брати проповідували православ'я, виступаючи проти нім. катол. духовенства, продовжували перекладати богослужебні книги, писали ориг. твори, відкривали при церквах школи, готували учнів. Мефодій був архієпископом Моравії й Паннонії. Оригінали творів К. і М. не збереглися. В житіях братів є (очевидно, у фрагментах) твори Кирила про папу Климента Рильського, "Бесіда проти триязичників", "Слово про праву віру", деякі вчені вважають його творами "Азбучну молитву", "Пролог до Євангелія" та ін. Існує думка, що Мефодій — автор гімну на честь Дмитра Солунського. К. і М. переклали Євангеліє, Апостол, літургію, служебник, фрагменти псалтиря і требника. Мефодій з учнями переклав Біблію, диспут Кирила з хозарами, Номоканон ("Кормчу книгу") і Патерик. Справу К. і М. продовжували їхні учні. Своєю діяльністю К. і М. заклали основи ориг. слов'ян. писемності й л-ри. З виникненням слов'ян. писемності пов'язане зародження болг. л-ри. Давня болг. культура мала вплив на духовне життя сх. слов'ян у період Київ. Русі, сприяла зародженню їхньої л-ри. 24 травня відзначається як день слов'ян. писемності і її творців — К. і М. У Болгарії встановлено орден "Кирило і Мефодій" (ним нагороджені укр. письменники, перекладачі — М. Бажан, Д. Білоус, П. Воронько, О. Кетков, Д. Павличко та ін.) і Міжнар. премію ім. братів К. і М. за значні праці в галузі староболгаристики і славістики. Ім'я К. і М. носила таємна політ. орг-ція укр. інтелігенції в Києві — Кирило-Мефодіївське братство.

■ Літ.: Кирило-Методиевская енциклопедия, т. 1. София, 1985; Лавров П. Кирило та Методій в давньослов'янському письменстві. К., 1928; Лавров П. А. Материалы по истории возникновения древнейшей славянской письменности. Л., 1930; Питання походження і розвитку слов'янської писемності. К., 1963; Верещагин Е. М. Из истории возникновения первого литературного языка славян. М., 1971; Сказання о начале славянской письменности. М., 1981; Бернштейн С. Б. Константин-Философ и Мефодий. М., 1984; Ильинский Г. А. Опыт систематической Кирило-Мефодиевской библиографии. София, 1934; Можаева И. Е. Библиография по кирилло-мефодиевской проблематике (1945 — 1974 гг.). М., 1980.

І. А. Стоянов.