КОЗЬМА ПРУТКОВ

КОЗЬМА́ ПРУТКОВ

• КОЗЬМА ПРУТКОВ

- колективний псевдонім і сатир. образ, створений у 50 — 60-х pp. 19 ст. О. К. Толстим та братами Олексієм, Олександром і В. М. Жемчужниковими. Вперше з'явився 1854 в "Литературном ералаше" (гумор. додаток до журн. "Современник"). Пізніше була складена містифікована біографія К. П., згідно з якою він нар. 11.IV 1803, помер 13.I 1863. "Современник" навіть надр. (1863, № 4) некролог, у якому сповіщав про "смерть" популярного автора. К. П. — тип казенного поета-чиновника, що самовдоволено поривався повчати сучасників. Добродушність і простакувата чесність, а водночас — прямолінійність і обмеженість надали цьому образові комічного колориту. К. П. належать сатир.-гумористична проза, байки, пародії, афоризми ("Думки та афоризми", "Філософ у лазні", "Проект про введення однодумності в Росії" та ін.), комедія "Торжество добродійності" та ін. Об'єктом сатири колективного автора стали бюрократизм, консервативність думки, обивательська відсталість, інтелектуальна обмеженість чиновництва. У "Воєнних афоризмах" висміяно корисливість царських чиновників, що здійснюють русифікаторську політику на Україні. Афоризми К. П. широко побутують і тепер.

♦ Тв.: Полное собрание сочинений. СПБ, 1893; Полное собрание сочинений. М. — Л., 1933; Полное собрание сочинений. Л., 1949; Полное собрание сочинений. М. — Л., 1965; Сочинения Козьмы Пруткова. М., 1987.

■ Літ.: Берков П. Н. Козьма Прутков, директор Пробирной палатки и поэт. Л., 1933; Жуков Д. Козьма Прутков и его друзья. М., 1983.

П. В. Михед.