Кумицька література

• Кумицька література

- л-ра кумиків, одна з л-р Дагестану. Розвивається кумицькою мовою, яка належить до кипчацької групи тюркських мов. Писемній л-рі передував фольклор, багатий на лірич. пісні й епіч. перекази, казки, прислів'я, приказки тощо. Поет-просвітитель М.-Е. Османов уклав "Збірник ногайських і кумицьких народних пісень" (вид. у Петербурзі 1883). Основоположник К. л. — поет Ірчі Казак. Гострим соціальним спрямуванням відзначалися твори М. Алібекова та М.-Е. Османова. В демокр. руслі розвивалася творчість У. Буйнакського, З. Батирмурзаєва та ін. У 20 — 30-і pp. 20 ст. письменники широко розробляли тему освіти (вірші "Гей, сирота! Не йди зі школи" Н. Ханмурзаєва, 1926; "Атака на неосвіченість" А. Аджаматова, 1934; "Про трьох піонерів, які шукають високу мудрість" А. Акавова, 1934). Соціальні перетворення в Дагестані осмислюються в оповіданні "Весна, що прийшла з півночі" Ю. Гереева (1935). Славиться вільна праця у віршах А. Магомедова, оповіданнях А. Аджаматова та ін. Ці ж мотиви — в основі поезій А. Аджієва, А. Аджаматова та ін. У роки Вел. Вітчизн. війни К. л. славить героїзм рад. людей на фронті і в тилу. Патріотизм і дружба народів, боротьба за мир, трудові звершення, засудження пережитків минулого — осн. теми К. л. повоєнних років (поет. збірки "Шукачі щастя", 1948, і "Пісні серця", 1959, А.-В. Сулейманова; "В нас у горах" А. Аджієва, 1959; збірки оповідань "Великий Урал", 1953, та "Сільські дівчата", 1958, і роман "Махач", 1959, І. Керімова та ін.). К. л. 60 — 80-х pp. відзначається широтою тем. діапазону, порушує складні проблеми сучасності. Найзначніші поет. твори — поема "Оленячі роги" А. Аджаматова (1975), збірки "Мить" А. Акаєва (1979), "Каменяр і поет" А. Аджієва (1983), "Зоряне небо" Ш.-Х. Алішевої (1984). В жанрі прози помітним явищем стали твори І. Керімова (збірки повістей і оповідань "Зоря над Каспієм", 1972, "Оповідання Мусалад", 1975), М.-С. Ях'яєва ("Три сонця", 1978). Значний внесок у розвиток драматургії зробили А.-П. Салаватов, А.-В. Сулейманов, А. Курбанов, М.-С. Ях'яєв, Г. Рустамов, А. Атаєв. Дит. л-ра представлена творами Б. Астемірова, А.-П. Салаватова, А. Аджієва, І. Асекова, К. Султанова, А. Меджидова. З літературознавчими і літ.-крит. працями виступають К. Султанов, І. Керімов, К. Абуков та ін. Розвиваються кумицько-укр. літ. взаємозв'язки. А. Аджаматов у п'єсі "Сталева пастка" (1943) висвітлює тему дружби двох народів, а поезію "Вуса" (1973) присвятив Т. Шевченкові. 1954 — 58 поети А. Аджієв та І. Керімов переклали "Заповіт", поеми "Сова", "Наймичка" та ін. твори Т. Шевченка. Т. Бейбулатов переклав п'єсу "Загибель ескадри" О. Корнійчука. 1934 у Києві видано антологію даг. поезії (упоряд. Р. Расулов), в якій представлені твори кумиц. авторів.

Літ.: Мусаханова Г. Очерки кумыкской дореволюционной литературы. Махачкала, 1959; Писатели советского Дагестана. Махачкала, 1984.

Г. Г. Ханмурзаєв.