кумуляція
• кумуляція
(від лат. cumulatio — збирання, нагромадження, посилення)
- худож. прийом, який полягає в багаторазовому повторі одних і тих же дій чи елементів твору. К. чітко простежується в обряд. піснях, казках та нар. поезії (пісні "Ой служив я в пана та й першеє літо", "Ой попливи вутко"; казки "Колобок", "Золота рибка", "Коза-дереза" та ін.). До К. вдаються і в худож. л-рі, напр.:
Встав я, — ранній птах, -
Зелене диво лебедило, -
Ходило літо, вітер пах
М'яким зеленим дивом.
Встав я, — ранній сніг, -
Сміялись коні невисоко, -
Дивився радо ніжний світ
М'яким коневим оком.
Встав я, — сніго-птах, -
Ходило біле холодило, -
Тремтіло в річки по боках
Тонке зелене диво.
(М. Вінграновський. "Встав я, — ранній птах...).
Літ.: Пропп В. Я. Кумулятивная сказка. В кн.: Пропп В. Я. Фольклор и действительность. М., 1976.
С. В. Мишанич.
Значення в інших словниках
- кумуляція — кумуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кумуляція — Кумулятивный эффект, кумуляция — cumulative effect, cumulation — *Kumulationswirkung, Hohlladungswirkung — концентрація дії вибуху в певному напрямі. Досягається формою зарядів ВР (з виїмкою в протилежній від детонатора частині заряду). Гірничий енциклопедичний словник
- кумуляція — -ї, ж. 1》 мед. Нагромадження в організмі людини, тварин і рослин різних речовин (ліків, отрут і т. ін.) внаслідок тривалого їх уживання. 2》 Зосередження застрахованих об'єктів на обмеженій території. 3》 Концентрація енергії спрямованого вибуху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кумуляція — КУМУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Накопичення матеріальних та нематеріальних ресурсів. Кейнсіанська політика з часом призводить до кумуляції державного боргу і руйнує необхідні для її втілення очікування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- кумуляція — кумуля́ція (лат. cumulatio, від cumulo – згрібаю, нагромаджую) 1. Нагромадження в організмі людини і тварини різних речовин (ліків, отрут та ін.) в результаті тривалого вживання їх. Словник іншомовних слів Мельничука
- кумуляція — КУМУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., мед. Нагромадження в організмі людини, тварин і рослин різних речовин (ліків, отрут і т. ін.) у результаті тривалого їх уживання. Словник української мови в 11 томах