кумуляція

кумуля́ція

-ї, ж.

1》 мед. Нагромадження в організмі людини, тварин і рослин різних речовин (ліків, отрут і т. ін.) внаслідок тривалого їх уживання.

2》 Зосередження застрахованих об'єктів на обмеженій території.

3》 Концентрація енергії спрямованого вибуху.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кумуляція — кумуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
кумуляція — Кумулятивный эффект, кумуляция — cumulative effect, cumulation — *Kumulationswirkung, Hohlladungswirkung — концентрація дії вибуху в певному напрямі. Досягається формою зарядів ВР (з виїмкою в протилежній від детонатора частині заряду). Гірничий енциклопедичний словник
кумуляція — КУМУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Накопичення матеріальних та нематеріальних ресурсів. Кейнсіанська політика з часом призводить до кумуляції державного боргу і руйнує необхідні для її втілення очікування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
кумуляція — • кумуляція (від лат. cumulatio — збирання, нагромадження, посилення) - худож. прийом, який полягає в багаторазовому повторі одних і тих же дій чи елементів твору. К. чітко простежується в обряд. піснях, казках та нар. Українська літературна енциклопедія
кумуляція — кумуля́ція (лат. cumulatio, від cumulo – згрібаю, нагромаджую) 1. Нагромадження в організмі людини і тварини різних речовин (ліків, отрут та ін.) в результаті тривалого вживання їх. Словник іншомовних слів Мельничука
кумуляція — КУМУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., мед. Нагромадження в організмі людини, тварин і рослин різних речовин (ліків, отрут і т. ін.) у результаті тривалого їх уживання. Словник української мови в 11 томах