1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кумцьо

ку́мцьо

-я, ч.

Пестл. до кум.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумцьо — ку́мцьо іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кумцьо — див. кум Словник синонімів Вусика
  3. кумцьо — КУ́МЦЬО, мця, ч. Пестл. до кум¹. На кумцьовім дворі явір зелененький, тото [то вже] нам ся удав [сподобався] кумцьо молодейкий [молоденький] (з народної пісні); – Пора їхать! пора! – каже гість .. – Пождіть, кумцю! Ще хвилиночку, – просить паніматка (А. Словник української мови у 20 томах
  4. кумцьо — КУ́МЦЬО, мця, ч. Пестл. до кум¹. Словник української мови в 11 томах
  5. кумцьо — Кумцьо, -ця м. ум. отъ кум. Словник української мови Грінченка