ЛАВРОВ Петро Олексійович

ЛАВРО́В Петро Олексійович

• ЛАВРОВ Петро Олексійович

[6(18).IX 1856, Ярославль — 24.XI 1929, Ленінград]

- рос. філолог-славіст, академік АН СРСР з 1923. Закін. 1879 Моск. ун-т. З 1898 — професор Новорос. (Одеса), згодом 1900 — Петерб. ун-тів, дійсний член Істор.-філол. т-ва при Новорос. ун-ті з 1898, голова Слов'ян. комісії АН СРСР з 1923, чл.-кор. Королів. Серб. академії з 1906, Чес. академії наук. словесності та мист-в з 1907 і Югослов'ян. академії наук та мист-в з 1911. Автор досліджень з серб. та болг. мов, праць "Палеографічний огляд кириличного письма" (1914), "Матеріали з історії виникнення найдавнішої слов'янської писемності" (опубл. 1930), нарису "Петро II Петрович Негош, владика Чорногорський і його літературна діяльність" (1887) та ін. Виявив, дослідив і видав ряд старослов'ян. пам'яток: "Поученіє Климента Словенського" Климента Охридського, "Ізборник Святослава — Симеона 1073" (за списками 13 ст.), "Житіє Наума Охридського" та ін. Вивчав Остромирове євангеліє, Київські листки та давні кириличні написи Київської Софії. Портрет с. 122.

Літ.: Ільїнський Г. А.

[Рец. на кн.: Лавров П. Кирило та Методій в давньослов'янському письменстві. К., 1928]. "Вуzantinoslavica", 1929, т. 1; Ляпунов Б. М. Краткий обзор жизни и научной деятельности П. А. Лаврова. — Сперанский М. Н. Палеографические труды П. А. Лаврова. — Чернобаев В. Г. П. А. Лавров как историк литературы. "Известия Академии наук СССР. 7 серия. Отделение гуманитарных наук", 1930, № 8; Державин Н. С. Труды акад. П. А. Лаврова в области древнеславянской письменности. "Известия Академии наук СССР. 7 серия. Отделение гуманитарных наук", 1931, № 2; Булахов М. Г. Лавров Петр Алексеевич. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Биобиблиографический словарь, т. 3. Минск, 1978.

А. П. Могила.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me