ЛАВРОВ Федір Іванович

ЛАВРО́В Федір Іванович

• ЛАВРОВ Федір Іванович

[11 (24).II 1903, с. Вереміївка, тепер Чорнобаївського р-ну Черкас. обл. — 9.XII 1980, Київ]

- укр. фольклорист, канд. філол. наук з 1943. Закін. 1935 Комуніст. ін-т журналістики та 1937 Ін-т черв. професури (обидва — у Москві). Учасник Вел. Вітчизн. війни. 1939 — 63 (з перервою) працював в ІМФЕ АН України, редагував журн. "Український фольклор" (1938 — 41). Досліджував укр. кобзарство — монографії "Кобзар Остап Вересай" (1955) і "Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України" (1980), статті й брошури: "Кобзар Федір Кушнерик" (1940, з М. Грінченком), "Кобзар Єгор Мовчан" (1958, з М. Рильським), "Кобзар П. Носач" (1960) та ін. Вивчав нар. сатиру й гумор — "Гумор і сатира в українському фольклорі Великої Вітчизняної війни" (1947), "Українська народна суспільно-політична сатира" (1967, 1971), "Українська народна сатира" (1969) та ін. Написав "Порадник по фольклору" (1940), "Посібник по збиранню народно-поетичної творчості" (1951) та ін. Автор вступних статей та окр. розділів підручника "Українська народна поетична творчість" (1955, 1958, 1965). Упорядник кількох фольклор. збірників.

■ Літ.: Березовський І. П. Українська радянська фольклористика. К., 1968; Федір Іванович Лавров. "Народна творчість та етнографія", 1981, № 2.

Г. Т. Рубай.