ЛАНІ (Lányi) Шаролта

ЛА́НІ (Lányi) Шаролта

• ЛАНІ (Lányi) Шаролта

(6.VI 1891, м. Секешфегервар — 10.XI 1975, Будапешт)

- угор. поетеса і перекладачка. Закін. 1909 пед. уч-ще в м. Сабадка. Замолоду пов'язала свою долю з робіт. рухом. 1922 емігрувала до Рад. Союзу. 1946 повернулася на батьківщину. Автор збірок "Подарунок" (1912), "Мої дні" (1922), "Незліченні роки" (1947), "Осінній сад" (1956), "Минуле і сучасне" (1966), "Зимовий світанок" (1971), "Шкода забувати" (1975) та ін. Поезії Л. міжвоєн. періоду сповнені революц. і антифашист. пафосу. 1939 у журн. "Új Hang" ("Новий голос", № 4, виходив у Москві) опубл. у своєму перекл. вірші Т. Шевченка "В неволі, в самоті немає...", "Заповіт", "О люди! люди небораки!", "Чого мені тяжко, чого мені нудно?", а також ст. "До 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка". Брала участь у святкуванні в Україні 100-річчя від дня народження І. Франка (1956) та 150-річчя від дня народження Т. Шевченка (1964), виступила в угор. пресі зі статтями про них.

♦ Тв.: Рос. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Современная венгерская поэзия. М., 1973.

■ Літ.: Радо Д. Як угорці познайомилися з великим поетом. "Всесвіт", 1961, № 7; Васовчик В. Ю. "Заповіт" Шевченка у перекладі Шарольти Ланьї. В кн.: Тези доповідей до XX наукової конференції Ужгородського державного університету. Серія літературознавства. Ужгород, 1966; Стець І. Кобзар в Угорщині. "Всесвіт", 1975, № 3.

Г. П. Герасимова.