ЛЕПТ Андрій

ЛЕ́ПТ Андрій

• ЛЕПТ Андрій

[справж. — Ворушило Андрій Тодосьович; 25.ХП 1916 (7.I 1917), м. Корсунь, тепер Корсунь-Шевченківський Черкас. обл.]

- укр. поет. Закін. 1937 Київ. пед. ін-т, учителював; з 1939 — курсант військ. уч-ща. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Поранений під Житомиром, потрапив у полон, з якого втік. На поч. 1944 вивезений окупантами на захід; по дорозі втік до партизанів, знову був полонений. Пройшов фашист. табори й табори для переміщених осіб в Австрії та Італії. З 1948 живе в Англії, 1953 оселився в Лондоні; тривалий час викладав укр. мову та л-ру в суботній школі українознавства. Друкувався (вірші в пресі) ще до війни. Першу книжку ("За дротами", 1948) підготував у таборах. Видав також збірки "Лірика" (1948), "Чим серце билось" (1953), "У тумані чужім" (1958), "На крилах надії" (1962), "Почуття" (1964), "Мрії" (1967). Краще з написаного увійшло до "Вибраних поезій" (1992). Гол. мотиви творчості Л. — краса рідної України, роздуми над її трагедією за часів більшовизму, протест проти світу лицемірства й насильства, висока місія людини на землі. Лауреат премії Укр. Могилянсько-Мазепинської академії наук (1983).

■ Літ.: Метелиця В. У громах надиханих рим. "Надросся"

[м. Корсунь-Шевченківський], 1992, 21 жовтня.

Г. Д. Зленко, В. О. Метелиця.