ЛЕР-СПЛАВІНСЬКИЙ (Lehr-Spławinski) Taдеуш

ЛЕР-СПЛАВІ́НСЬКИЙ (Lehr-Spławinski) Taдеуш

• ЛЕР-СПЛАВІНСЬКИЙ (Lehr-Spławinski) Taдеуш

(20.ІХ 1891, Краків — 17.II 1965, там же)

- польс. мовознавець, славіст, академік Польс. АН з 1952, член Болг. АН і Серб. академії наук і мист-в. Закін. 1913 Краків. ун-т. Професор Познан. (1919 — 21), Львів. (1922 — 29), Краків. (1929 — 62) ун-тів; 1945 — 62 — директор Ін-ту мовознавства (Краків). В 1939 — 40 перебував у фашист. концтаборі Заксенгаузен. Один з ініціаторів створення "Словника старожитностей слов'янських". Досліджував проблеми прабатьківщини слов'ян, зв'язку мови і культури, походження польс. літ. мови, польс., укр. і рос. мовних взаємовпливів — праці "Із спостережень над слов'янським наголосом" (1917), "Про праслов'янську метатонію" (1918), "Польська мова" (1947), "Розвідки з історії культури слов'ян" (1954), "Вибрані праці з слов'янського мовознавства" (1957; 1966), "Від XV століття. Нариси з історії польської культури" (1962). Автор підручників з слов'ян. мов для ун-тів. Написав "Нарис історії української мови" (1956, у співавт. з П. Зволінським та С. Грабцем), видавав давні тексти.

Тв.: К современному состоянию проблемы происхождения славян. "Вопросы языкознания", 1960, № 4.

Літ.: Кравчук Р. В. З історії слов'янського мовознавства. К., 1961.

Т. Б. Лукінова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me