ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ЛІТОПИС

• ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС

- пам'ятка укр. л-ри та історіографії 1-ї пол. 17 ст. Місце і точний час написання літопису невідомі. Знайдений Д. Зубрицьким на поч. 19 ст. у Львові, звідси й назва. Імовірним автором вважається М. Гунашевський, у рукописній книзі якого він уміщений. Починається рядком "Ісписаніе лЂтом от рождества Христова 1498, и по нем идущых". Уперше опублікований за копією Я. Головацького в "Русском историческом сборнике, издаваемом обществом истории и древностей российских" (т. 3, кн. 3, 1839). Літопис. записи відтв. хроніку 1498 — 1649. До 1630 — це короткі нотатки, з 1630 — докладний опис подій, свідком і учасником яких був автор. Л. л. подає цінні відомості про зовнішньополіт. і екон. становище України, її зв'язки з Росією, про загарбницьку політику феод. Польщі, грабіжницькі напади татар на Україну тощо. Багато уваги приділено сел.-козац. повстанням 1630 на чолі з Т. Федоровичем (Трясилом), 1637 і 1638 під проводом Павлюка та Я. Острянина. Визв. війну укр. народу 1648 — 54 описано від битви під Жовтими Водами до укладення Зборівського договору 1649. З повагою автор відгукується про видатних діячів того часу — П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, Іова Борецького, Петра Могилу. Таврує ката укр. народу Я. Вишневецького, критикує верхівку правосл. духівництва України за прийняття Брест. унії 1596. Л. л. написаний тодішньою укр. книжною мовою. Рукопис Л. л. зберіг. в ЦНБ ім. В. І. Вернадськрго АН України.

♦ Вид.: Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-русской матицы, в. 1 — 4. Львов, 1868.

■ Літ.: Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). К., 1959; Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. К., 1970.

О. В. Мишанич.