Лезгинська література

Лезги́нська література

• Лезгинська література

- л-ра лезгинів, одна з л-р Дагестану (див. Дагестану літератури). Розвивається лезг. мовою. Лезг. фольклор представлений переважно лірич. піснями та епіч. творами. Вірші перших лезг. поетів-ашугів (С. Кочхюрського, Є. Еміна, Г. Ахтинського) були спрямовані проти феод. гніту, мали часто сатир. характер. Писемна л-ра з'явилася на поч. 19 ст., розвивалася араб., тур., азерб. мовами (до 1928 на основі араб. алфавіту). Становленню Л. л. великою мірою сприяло створення 1928 (на основі лат. алфавіту) лезг. писемності (з 1938 — на основі рос. алфавіту). Ост. десятиліття 19 — перша третина 20 ст. — період активної творчості С. Стальського (вірші "Свобода", 1919; "Робітник", "Дагестан", обидва — 1934), Т. Хурюгського (вірші "Шкапа", 1920; "Молла Іса", 1939), А. Фатахова (поеми "Ударник Гасан", 1931; "Війна", 1932), Г. Гаджибекова (п'єси "У кігтях адату", 1928; "Колгосп", 1931), З. Ефендієва (зб. нарисів та оповідань "Вогнища соціалізму", 1932). Вони відгукуються на соціальні перетворення, звертаються до подій істор. минулого тощо. Темі Вел. Вітчизн. війни присвячені вірші Т. Хурюгського (зб. "Голос поета", 1943), оповідання З. Ефендієва (зб. "Правда, нарешті, переможе", 1943), п'єса К. Меджидова ("Діди", 1944) та ін. У повоєнні роки публікуються збірки поезій Ш.-Е. Мурадова ("Щасливий Дагестан", 1949), Ж. Жамідіна ("Чортополох", 1958), І. Гусейнова ("Шляхи-дороги", 1959), А. Саїдова ("Мелодії Самура", 1959); прозові твори А. Агаєва (оповідання "Шеф", 1950; повість "Надія", 1953), М. Гаджієва (зб. оповідань "Молоде життя", 1956) та ін. На сучас. етапі Л. л. збагатилася новими збірками поезій Х. Хаметової ("Візерунки дум", 1964), Д. Абдуллаєва ("Місяць на тарелі", 1964), К. Меджидова ("Красуні рідної землі", 1970), А. Саїдова ("Живі вогні", 1978), І. Гусейнова ("Камінь броду", 1989), Ф. Нагіева ("Зморшки на камені", 1989), К. Ахмедова ("На крилах кохання", 1990), В. Мехтієва ("Джерела мої", 1990) та ін. Значний внесок у Л. л. зробили прозаїки Я. Яралієв (зб. оповідань та нарисів "День народження", 1960), Х. Расим (зб. оповідань "Діти Самура", 1975; повість "Нічне побачення братів", 1977), Б. Гаджикулієв (збірки оповідань "Орлина скеля", 1976; "Лісова бувальщина", 1980), К. Казимов (повість "В обіймах веселки", 1989) та ін. З-поміж драматургів відомі К. Меджидов ("Сім'я партизана", 1962; "Квітка Росії", 1963), Ш.-Е. Мурадов ("Фундухбек", 1968; "Суперниці", 1971), З. Ефендієв ("Ранок у Сенгері", 1969; "Гюльзаде", 1973), І. Гусейнов ("Червоний прапор", 1979) та ін. В галузі дит. л-ри працюють поет Ш.-Е. -Мурадов, прозаїки Я. Яралієв, Х. Расим. Розвиваються літературознавство і критика (Ф. Вагабова, Г. Гашаров, Г. Темирханова та ін.). Лезг. мовою виходить журн. "Літературний Дагестан" (з 1952). У складі СП Дагестану діє (з 1934) секція лезгинської л-ри. Знайомство лезг. читача з укр. л-рою почалося з поезії Т. Шевченка в перекладі Ш.-Е. Мурадова ("Заповіт") та А. Саїдова ("Минають дні, минають ночі", "Сова", "Наймичка"). Повість "Микита Братусь" О. Гончара переклав М. Гаджієв, п'єсу "Платон Кречет" О. Корнійчука — З. Ефендієв. Окр. твори лезг. поетів (К. Меджидова, Ш.-Е. Мурадова, С. Стальського, Т. Хурюгського) в укр. перекладі увійшли до кн. "Сонячний Дагестан. Поезія Країни Гір" (1967). Серед перекладачів Л. л. — І. Гончаренко, О. Жолдак, М. Литвинець, Т. Масенко, А. М'ястківський, С. Олійник, М. Рильський, Ф. Скляр, В. Сосюра, Ф. Степанів, Б. Степанюк, В. Струтинський, П. Тичина, В. Ткаченко, М. Упеник, В. Швець, В. Шевчук, Я. Шпорта, О. Ющенко та ін.

■ Літ.: История дагестанской советской литературы, т. 1 — 2. Махачкала, 1967; Вагабова Ф. И. Формирование лезгинской национальной литературы. Махачкала, 1970; Гашаров Г. Г. Лезгинская ашугская поэзия и литература. Махачкала, 1976; Гаджикулиев Б. В созвездии братских литератур. Махачкала, 1977; Султанов К. Д. Этюды о литературах Дагестане. М., 1978; Гашаров Г. Г. Лезгинская литература (XIX — нач. XX в.). Махачкала, 1981; Гамзатов Г. Г. Литература народов Дагестана дооктябрьского периода. М., 1982; Темирханова Г. Б. Современная лезгинская поэзия. Махачкала, 1988.

Г. Г. Ханмурзаєв.