МАРЧЕНКО Михайло Іванович

МА́РЧЕНКО Михайло Іванович

• МАРЧЕНКО Михайло Іванович

(19.ІХ 1902, с. Гатне, тепер Києво-Святошинського р-ну Київ. обл. — 21.I 1983, Київ; похов. у с. Гатному)

- укр. історик, доктор істор. наук з 1961. Закін. 1937 Київ. ін-т черв. професури. Працював 1937. — 39 в Ін-ті історії АН України, одночасно був зав. кафедрою історії Київ. пед. ін-ту, 1939 — 41 — ректор Львів. ун-ту. Викладав у Новосиб. (1944 — 45) і Київ. (1945 — 56) пед. ін-тах, 1956 — 74 — в Київ. ун-ті. Автор праць: "Видатний історик України О. М. Лазаревський" (1958, у співавт.), "Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.)" (1959), "Історія української культури (з найдавніших часів до середини XVII ст.)" (1961). У кн.: "Історичне минуле українського народу в творчості Т. Г. Шевченка" (1957), ст. "Погляди Т. Г. Шевченка на історичне минуле українського народу" ("Український історичний журнал", 1961, № 1) простежив формування істор. поглядів Т. Шевченка, взаємозв'язки його поезій на істор. тематику з нар. думами та істор. піснями, літописами, працями Д. Бантиша-Каменського, М. Маркевича та ін. Був незаконно репресований 1941 — 44.

О. М. Дзюба.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me