1. Українська літературна енциклопедія

марш

• марш

(франц. marche — хід)

- муз. та літ. ліро-епічний твір з чітким ритмом, який відповідає організованому крокуванню людей. Розрізняють М. урочисті ("Весільний марш" Ф. Мендельсона), військові ("Прощання слов'янки" В. Агапкіна, "Гей, наступаєм ми стрільці"), траурні (Л. Бетховена, Ф. Шопена) та ін. Відомі пісні-марші: "Грими, грими!" Д. Загула, "За рідний край" Р. Купчинського (муз. М. Гайворонського), "Гей, видно село" Л. Лепкого тощо. У поезії досить поширеним є жанровий різновид маршу-декламації: "Лівий марш", "Наш марш" В. Маяковського; "Юнацький марш" В. Поліщука. Марш. характер мають окр. нар. пісні ("Ой на горі та й женці жнуть").

Н. М. Гаєвська.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марш — марш 1 іменник чоловічого роду марш 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. марш — (колони) маршування; (військ) похід, (від А до Б) г. перемарш; (сходів) буд. прогін, сов. проліт; (!) МАРШ! гайда! геть! забирайся! забирайтесь!; (щось робити) ходи! ходіть! <н. марш спати!>. Словник синонімів Караванського
  3. марш — [марш] -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў, ім. Орфоепічний словник української мови
  4. марш — I -у, ч. 1》 Ритмічна хода в строю. 2》 Організований масовий хід для висловлювання солідарності в чому-небудь, протесту проти чого-небудь і т. ін. 3》 Пересування військ похідним ладом на дальші відстані; похід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. марш — Похід, хода, див. дефіляда, процесія Словник чужослів Павло Штепа
  6. марш — (фр. marche, дослівно — ходіння, рух) — 1. Музичний жанр, призначений для супроводження пересування людей в чіткому, синхронному темпі (військ, демонстрацій, парадів тощо). Словник-довідник музичних термінів
  7. марш — МАРШ¹, у, ч. 1. Ритмічна хода в строю. Вранішньою вулицею – маршем піонери. Певне, на дальню екскурсію в поле... (Д. Бузько); За орієнтир для їхнього маршу правила канонада й сильна кулеметна стрілянина в південнім напрямку (І. Багряний); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  8. марш — марш: ◊ ки́шки ма́рша гра́ють → кишка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. марш — (франц. marche, букв. – ходьба, ходіння) 1. Ритмічний, розмірений рух. 2. Пересування війська походом з одного пункту до іншого. 3. муз. Твір з енергійним чітким ритмом, розміреним темпом, найчастіше войовничо-героїчного або урочистого характеру. 4. Сходи між двома площадками. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. марш — Музичний твір із розміреним ритмом, чітким дводільним музичним розміром, ритмічні форми якого відповідають маршовим крокам, часто в 3-частинній формі; м. воєнні, тріумфальні, траурні, весільні; також розважальний твір. Універсальний словник-енциклопедія
  11. марш — кишки́ гра́ють / загра́ють (марш) у кого. Хто-небудь дуже голодний. Блукання по тайзі, коли кишки марш грають, життя в тайзі серед бродяг, не здавалися для мене страшними та поганими (З журналу). кишки́ гра́ють. А поки що в Корнія кишки грають і настрій у нього явно підупадає (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  12. марш — I. МАРШ (музичний твір у чіткому ритмі), ХОДА́ діал. Над нами має скорботними крильми Шопенів марш, крізь мідь злетівши строгу (М. Рильський); Стоїть (справник) та свистить — якусь жовнірську ходу висвищує (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови
  13. марш — Марш, -шу (маршування) і -ша (п’єси), -шеві, -шем; ма́рші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. марш — МАРШ¹, у, ч. 1. Ритмічна хода в строю. Серед того вереску.. все голосніше та завзятіше чути було якесь гупання до такту, мов марш війська (Фр., VI, 1951, 333); Церемоніальний марш відкрила знаменита.. Словник української мови в 11 томах