марш

Похід, хода, див. дефіляда, процесія

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марш — I. МАРШ (музичний твір у чіткому ритмі), ХОДА́ діал. Над нами має скорботними крильми Шопенів марш, крізь мідь злетівши строгу (М. Рильський); Стоїть (справник) та свистить — якусь жовнірську ходу висвищує (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови
  2. марш — (фр. marche, дослівно — ходіння, рух) — 1. Музичний жанр, призначений для супроводження пересування людей в чіткому, синхронному темпі (військ, демонстрацій, парадів тощо). Словник-довідник музичних термінів
  3. марш — [марш] -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў, ім. Орфоепічний словник української мови
  4. марш — Музичний твір із розміреним ритмом, чітким дводільним музичним розміром, ритмічні форми якого відповідають маршовим крокам, часто в 3-частинній формі; м. воєнні, тріумфальні, траурні, весільні; також розважальний твір. Універсальний словник-енциклопедія
  5. марш — I -у, ч. 1》 Ритмічна хода в строю. 2》 Організований масовий хід для висловлювання солідарності в чому-небудь, протесту проти чого-небудь і т. ін. 3》 Пересування військ похідним ладом на дальші відстані; похід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. марш — кишки́ гра́ють / загра́ють (марш) у кого. Хто-небудь дуже голодний. Блукання по тайзі, коли кишки марш грають, життя в тайзі серед бродяг, не здавалися для мене страшними та поганими (З журналу). кишки́ гра́ють. А поки що в Корнія кишки грають і настрій у нього явно підупадає (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  7. марш — МАРШ¹, у, ч. 1. Ритмічна хода в строю. Серед того вереску.. все голосніше та завзятіше чути було якесь гупання до такту, мов марш війська (Фр., VI, 1951, 333); Церемоніальний марш відкрила знаменита.. Словник української мови в 11 томах
  8. марш — (колони) маршування; (військ) похід, (від А до Б) г. перемарш; (сходів) буд. прогін, сов. проліт; (!) МАРШ! гайда! геть! забирайся! забирайтесь!; (щось робити) ходи! ходіть! <н. марш спати!>. Словник синонімів Караванського
  9. марш — МАРШ¹, у, ч. 1. Ритмічна хода в строю. Вранішньою вулицею – маршем піонери. Певне, на дальню екскурсію в поле... (Д. Бузько); За орієнтир для їхнього маршу правила канонада й сильна кулеметна стрілянина в південнім напрямку (І. Багряний); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  10. марш — • марш (франц. marche — хід) - муз. та літ. ліро-епічний твір з чітким ритмом, який відповідає організованому крокуванню людей. Розрізняють М. урочисті ("Весільний марш" Ф. Мендельсона), військові ("Прощання слов'янки"... Українська літературна енциклопедія
  11. марш — (франц. marche, букв. – ходьба, ходіння) 1. Ритмічний, розмірений рух. 2. Пересування війська походом з одного пункту до іншого. 3. муз. Твір з енергійним чітким ритмом, розміреним темпом, найчастіше войовничо-героїчного або урочистого характеру. 4. Сходи між двома площадками. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. марш — марш 1 іменник чоловічого роду марш 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  13. марш — марш: ◊ ки́шки ма́рша гра́ють → кишка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  14. марш — Марш, -шу (маршування) і -ша (п’єси), -шеві, -шем; ма́рші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)