МАХАЛ (Machal) Ян

МА́ХАЛ (Machal) Ян

• МАХАЛ (Machal) Ян

(25.X 1855, с. Нові Двори, біля м. Мілевсько, Пд.-Чес. обл. — 3.XI 1939, Прага)

- чес. літературознавець-славіст, доктор філософії з 1887, член Чехо-Словац. АН, Слов'ян. ін-ту в Празі, НТШ у Львові. Навч. (з 1881) в ун-тах Відня й Праги; з 1911 — професор слов'ян. л-р Праз. ун-ту. Досліджував слов'ян. міфологію, фольклористику й порівняльну історію слов'ян. л-р, слов'ян., взаємозв'язки — ст. "Козаки, як про них співається в народних піснях" (1882), розвідки "Про богатирський слов'янський епос" (1894), "Слов'янська міфологія" (1907), "Боротьба за нові напрямки в чеській літературі" (1926) та ін. Осн. праця М. — "Слов'янські літератури" (т. 1 — 3, 1922, 1925, 1929), де належне місце відведено укр. л-рі. У кн. "Тарас Шевченко" (1919, опубл. у серії "Пізнаймо Україну") високо оцінив укр. поета, зокрема його поему "Сон". Багато уваги приділив творчості Т. Шевченка в кн. "Великі російські та українські письменники" (1934). 1914 виступив з промовою на шевченківському вечорі в Празі. Стаття "Малоруська література" М. опубл. у зб. "Слов'янство. Його минуле й сучасне" (Прага, 1912).

■ Літ.: З історії чехословацько-українських зв'язків. Братіслава, 1959; Шевчук В. Сучасні українсько-чехословацькі літературні зв'язки. К., 1963; Sto padesát let česko-ukrajinských literárních styků. 1814 — 1964. — Сто п'ятдесят років чесько-українських літературних зв'язків. Praha, 1968.

М. Неврлий, Т. В. Старченко.