МАЦІЄВИЧ Лев Степанович

МАЦІЄ́ВИЧ Лев Степанович

• МАЦІЄВИЧ Лев Степанович

[крипт. — И. М.-ский, К. Б., Л. М., Л. М-ч, Л. С. М.; 18.II (2.III) 1843, с. Безпечна, тепер Жашківського р-ну Черкас. обл. — 17(30).XI 1915, Одеса]

- укр. літературознавець, джерелознавець, історик, бібліофіл, почес. член Бессараб.ького церк. істор.-археол. т-ва (1907 — 15), дійсний член Одес. бібліогр. т-ва при Новорос. ун-ті (1911 — 15). Закін. 1870 Київ. духовну академію, здобув ступінь магістра богослов'я. Викладав лат. мову в Кишинів. (1870 — 84) та Одес. (1885 — 98) духовних семінаріях. Писав рос. мовою. Зібрав, узагальнив і опубл. ряд важливих матеріалів про життя і діяльність А. М. Курбського ("Князь Курбський. Розшуки в 1819 р. про життя його на Волині", 1880), Георгія Кониського ("Невидані твори архієпископа Георгія Кониського", 1894), О. Пушкіна ("З Кишинева — про Пушкіна", 1880; "Кишинівські перекази про Пушкіна", 1883; "Відгуки одеських газет 1837 р. про смерть Пушкіна", 1887), М. Гоголя ("Гоголь і Кукольник у Ніжинській гімназії", 1877; "Одеські перекази про Гоголя", 1909), Т. Шевченка ("Метрична виписка про народження і хрещення Т. Г. Шевченка", 1891; "Два невидані листи Т. Г. Шевченка", "До біографії Т. Г. Шевченка", обидва — 1895). Один з упорядників зб. статей і спогадів "Відгуки про Пушкіна з Півдня Росії" (1887). Автор праць з укр. історії — "До питання про походження назви „Полтава"", "З життя Києва на початку поточного століття" (обидві — 1896), "М. І. Савич, дотичний до справи українського Кирило-Мефодіївського товариства" (1904), "Нотатки до історії Київської козаччини" (1905); з фольклору — "Аракчеєвщина. Оповіді, вірші й народні пісні про нього і про засновані ним військові поселення" (1872), "Хвалебна пісня якомусь мировому посередникові" (1873), "Пісня дяка про свою долю", "Малоросійське злидарське причитання", "Біда. (Лірницька пісня)" (всі — 1903); з книгознавства — "Незвичайний примірник книги митрополита Київського Євгенія Болховітінова „Словник історичний про письменників, що були в Росії"" (1904) та ін. розвідок.

М. належать дослідження з історії церков і монастирів України, про діяльність визначних церк. діячів. Мав унікальну бібліотеку рідкісних книг і багату колекцію документів, автографів та мемуарів, які заповів Одес. духовній семінарії (доля цих матеріалів залишається невідомою).

Літ.: Пархомович И. М. Памяти Льва Степановича Мациевича. Кишинев, 1916; Чижиков Л. А. Лев Мациевич. (Библиографическая поминка). "Известия Одесского библиографического общества при имп. Новороссийском университете", 1916, т. 5, в. 3 — 4; [Зленко Г.]. Разыскал Лев Мациевич. "Правда Украины", 1991, 16 марта.

Г. Д. Зленко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me