МЕНЕНДЕС ПІДАЛЬ (Menéndez Pidal) Рамон

МЕНЕ́НДЕС ПІДАЛЬ (Menéndez Pidal) Рамон

• МЕНЕНДЕС ПІДАЛЬ (Menéndez Pidal) Рамон

(13.III 1869, м. Ла-Корунья — 14.XI 1968, Мадрид)

- ісп. філолог та історик, академік (з 1902) і президент (1925 — 39, 1947 — 68) Королів. ісп. академії. Почесний доктор багатьох іноз. ун-тів. Освіту одержав в ун-тах Мадрида й Тулузи. З 1899 по 1939 — професор Мадрид. ун-ту. Автор наук. праць з питань фольклору ("Іспанські романсеро. Теорія та історія", т. 1 — 2, 1953, та ін.) і класичної л-ри Іспанії ("Про Сервантеса та Лопе де Вегу", 1940, та ін.). Обстоював ідею нар. походження героїч. епосу ("Легенда про інфантів Лари", 1896; "Реліквії іспанської епічної поезії", 1951; "Пісня про Роланда і неотрадиціоналізм", 1959, та ін.). Підготував академ. видання (з коментарями) провідних ісп. середньовічних текстів — "Пісня про мого Сіда" (1908 — 11), "„Загальна хроніка" Альфонса X" (1906), багатотомне видання ісп. романсеро (поч. з 1953, незакін.) та ін. Реконструював тексти бл. 10 епіч. поем Кастілії. Автор праць "Іспанська імперія і п'ять королівств" (1950), "Іспанія та її джерела" (1957), та ін. Опубліковану М. П. "Пісню про мого Сіда" використав для перекладу цього твору на укр. мову проф. Богдан І. Лончина (Видання Українського католицького ун-ту ім. папи св. Климента. Праці філософічно-філологічного факультету, т. 8. Рим, 1972).

♦ Тв.: Рос. перекл. — Избранные произведения. Испанская литература средних веков и эпохи Возрождения. М., 1961.

О. Б. Алексеєнко.