НАДЖМІ Назар Назмутдінович

НАДЖМІ́ Назар Назмутдінович

• НАДЖМІ Назар Назмутдінович

(справж. прізв. — Назмутдінов)

(5.II 1918, с. Минішти, тепер Дюртюлинського р-ну, Башкирія)

- башк. поет і драматург. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Закін. 1947 Башк. пед. ін-т (Уфа). Був головою правління СП Башкири (1962 — 68). Автор збірок віршів і поем "Краплинки" (1950), "Хвилі" (1955), "Несподіваний дощ" (1960), "Земля і пісня" (1962), "Осінні стежки" (1967), "Ідуть сніги" (1971), "Сторони" (1980), "Доки світло" (1984), "Отчий дім" (1988) та ін., для яких характерні ліризм, філос. роздуми про життя і покликання людини. У п'єсах "Весняна пісня" (1951), "Прощавай, Хайруш" (1952), "Непроханий гість" (1954), "Джигіт залишається джигітом" (1960), "Друг-гармоніст" (1964), "Дуга із дзвіночками" (1980) та ін. порушуються моральні проблеми. Україні присвятив поезії "Вічний вогонь", "Хвала вогню". Переклав оповідання "А ви кажете — Америка!" С. Жураховича (1953), повість "Щасливий день суворовця Криничного" І. Багмута (1955). Ряд віршів Н. переклав Ю. Петренко.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Лирика. М., 1954; Открывающий ворота. М., 1963; Осенние тропы. М., 1969; Вслушиваясь в тишину. М., 1973; Всегда под звездами. М., 1975; Приглашение другу. М., 1984; Сосед по огню. М., 1985.

С. Г. Сафуанов.