НАМСАРАЄВ Хоца Намсарайович

НАМСАРА́ЄВ Хоца Намсарайович

• НАМСАРАЄВ Хоца Намсарайович

[27.IV (9.V) 1889, містечко Кіжинга, тепер Хоринський аймак, Бурятія — 28.VII 1959, Улан-Уде]

- бурят. письменник. З восьми років учився у місцевого знавця монгол. грамоти. Потім освоїв спеціальність столяра. Згодом Н. вивчив російську мову, 1917 — 28 — вчителював. Автор збірок віршів та поем "Слово старого Гелена" (1926), оповідань "Так було..." (1935), а також повістей "Циремпіл" (1935), "Якось уночі" (1938; згодом на основі цього твору написав роман "На світанку", 1950), "Юнаки" (1947), "Троє друзів" (1950). Подіям Вел. Вітчизн. війни присвятив зб. віршів "До перемоги" (1944) та повісті "Промінь перемоги" (1942), "Золота стріла" (1946). Опубл. п'єси "Темрява" (1919), "Оракул Дамбі" (1920), "Темне життя" (1921), істор. драму "Батіг тайші" (1945) та ін. Збирав і досліджував бурят, фольклор. 1957 — 59 вид. 5-томне Зібр. тв. письменника.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Золотая весна. М., 1950; Повести. М., 1950; Избранное. М., 1959; Сагадай Мэргэн. М., 1990.

■ Літ.: Романенко Д. Хоца Намсараев. В кн.: Романенко Д. У могучих истоков. М., 1963; Соктоев А. Б. Хоца Намсараев. Улан-Удэ, 1971.

В. Г. Пугач.