НАРБУТ Володимир Іванович

НА́РБУТ Володимир Іванович

• НАРБУТ Володимир Іванович

[2 (14).IV 1888, х. Нарбутівка, тепер с. Червоне Глухівського р-ну Сум. обл. — березень, 1938]

- рос. поет. Навч. 1906 — 12 в Петерб. ун-ті. З 1909 публікував вірші в петерб. виданнях (журн. "Аполлон" та ін.) і провінц. пресі. Належав до акмеїстів (див. Акмеїзм), член літ. гуртка "Цех поэтов" (1911 — 14). Редагував "Воронежские известия" та "пролетарський" двотижневик "Сирена", 1919 — 22 працював в Україні, зокрема директором "ЮгРОСТА" в Одесі та РАТАУ в Харкові. 1922 переїхав до Москви. Засновник і директор вид-ва "Земля и фабрика", редактор кількох журналів. Автор збірок "Алілуя" (1912, конфіскована цар. цензурою), "Любов і любов" (1913), "У вогняних стовпах" (в ній відчутні укр. мотиви), "Плоть", "Вірші про війну" (всі — 1920), "Олександра Павлівна" (1922) та ін. Згодом розробляв жанр т. з. наукової поезії (друк. у журн. "Новий мир", "Красная новь"). Мова творів Н. соковита, пересипана діалектизмами, в ній багато українізмів. У деяких поезіях змалював колоритні образи глухівського маломаєтного побуту. Епіграфами до своїх віршів брав рядки з творів М. Гоголя та Г. Сковороди. Книги Н. оформляв його брат, відомий укр. графік Г. Нарбут. Незаконно репресований 1936. Реабілітований 1987.

Тв.: Стихотворения. М., 1990.

Літ.: Гумилев Н. Письма о русской поэзии. Пг., 1923; Зелинский К. На рубеже двух эпох. Литературные встречи. 1917 — 1920 гг. М., 1962; Зенкевич М. Владимир Нарбут. В кн.: День поэзии 1967. М., 1967; Берловская Л. В. Владимир Нарбут в Одессе. "Русская литература", 1982, № 3; Крюков А. Редактор Владимир Нарбут. "Подъём", 1987, № 11; Озеров Л. О Владимире Нарбуте. "Простор", 1988, № 3.

С. І. Білокінь.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me