НЕЙМАН (Nejman) Чеслав Гермогенович

НЕ́ЙМАН (Nejman) Чеслав Гермогенович

• НЕЙМАН (Nejman) Чеслав Гермогенович

(псевдоніми — N., Ц. Н., Нейман И., Поляк Юго-Западного края; 1852 — 1906)

- укр. і польс. фольклорист та етнограф. За фахом юрист. Жив в Україні, працював присяжним повіреним у Вінниці. Там у кін. 80-х pp. близько познайомився з М. Коцюбинським (письменник деякий час був домашнім учителем дітей Н.). Наук. діяльність розпочав на поч. 80-х pp. Був співробітником журн. "Киевская старина", де опубл. більшість своїх досліджень. Друкувався також у польс. періодиці. Вивчав ритміку укр. нар. пісень, героїч. епос, балади, звичаї та мову лірників, рукописні фольклор. збірники. Автор праць з історії укр. фольклору "Куплетні форми народної української пісні" (1883), "Українські думи" (1885), "Малоруська балада про Бондарівну і пана Каньовського" (1902), істор.-етногр. — "Стара Брацлавщина та її люди" (1889). У фольклорист. студіях Н. дотримувався методів історичної школи, вдавався до паралелей з рос. та польс. народнопоет. творами. Опубл. ряд пам'яток давнього укр. письменства: "Суд Божий над душею грішника (Південно-руська релігійна драма кінця 17 ст.)", "Малоруський пісенник XVIII ст." (обидві — 1884), рецензій на праці О. Кольберга "Покуття" (1884), І. (С.) Коперницького "Про руських горян в Галичині" (1889), О. Потебні "Объяснения малорусских и сродных народных песен" (1884) та ін.

Ф. П. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me