НЕРУДА (Neruda) Пабло

НЕРУ́ДА (Neruda) Пабло

• НЕРУДА (Neruda) Пабло

(справж. — Нефталі Рікардо Рейєс Басуальто; 12. VII 1904, м. Парраль — 23. IX 1973, Сантьяго)

- чил. поет, громад. діяч. Навч. в ун-ті Сантьяго. Член Всесв. Ради Миру. Учасник нац.-революц. війни ісп. народу 1936 — 39. У 1927 — 43 — на дипломат. роботі. Збіркою "Двадцять поезій кохання і одна пісня відчаю" (1924) заявив себе як тонкий лірик і майстер асоціативно-емоц. вільного вірша. Мотивами смутку, самотності пройняті дві однойм. збірки "Місце проживання — земля" (1933 і 1935), характерними ознаками яких є ускладнена асоціативність і герметизм. У віршах зб. "Іспанія в серці" (1937), сповнених ненависті до фашизму, Н. звертається до теми людської солідарності. Драм. і поет. історію Лат. Америки Н. закарбував у чітких образах епопеї "Вселюдська пісня" (1948, вид. 1950). Філос. осмислення людського буття характерне для збірок "Виноградники й вітри" (1954), "Оди одвічним речам" (кн. 1 — 3, 1954 — 57), "Естравагаріо" (1958), "Плавання й повернення" (1959), "Сто сонетів про кохання", "Камені Чилі" (обидві — 1960), "Ритуальні пісні" (1961), "Баркарола" (1967), "Кінець світу" (1969), поеми-автобіографії "Меморіал Ісла-Негра" (т. 1 — 5, 1964) та ін. Писав статті, нариси тощо. Активна громадян. позиція поета виявилася під час піночетівського путчу 1973: публікує "Гімни чилійської революції", виступає зі "Зверненням до інтелігенції Латинської Америки та Європи", розвінчуючи реакц. сили в країні. Не опубл. за життя твори Н. зібрані у посмертних виданнях "Самотня троянда", "Зимовий сад", "2000", "Жовте серце", "Книга запитань", "Елегія", "Вибрані недоліки", "Зізнаюсь: я жив" (усі — 1974). Лауреат Міжнар. премії Миру (1950), Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1953) та Нобел. премії (1971). Окр. твори Н. переклали М. Терещенко, Л. Первомайський, М. Москаленко, П. Дорошко, А. Малишко, Д. Павличко, І. Драч, Н. Кащук, С. Борщевський, М. Литвинець, В. Колодій, П. Марусик, С. Жолоб та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Поеми та. вірші. К., 1951; Лірика. К., 1975; Альєнде. В кн.: Нескорені. К., 1982; Із книжки "Сто сонетів про кохання". В кн.: Світовий сонет. К., 1983; Зі збірки "Сто сонетів про кохання". В кн.: Поезія 1983, в. 2. К., 1983; Ода першому дню року. "Україна", 1984, № 29; [Вірші]. "Всесвіт", 1984, № 8; Я люблю тебе... В кн.: Колодій В. С. Братерство. Львів, 1985; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1978 — 79; О поэзии и о жизни. М., 1974.

■ Літ.: Агірре М. Дух і постать Пабло Неруди. "Всесвіт", 1974, № 7; Венок Пабло Неруде. Воспоминания о поэте и его стихи. М., 1974; Коротич В. Сталь і ніжність. В кн.: Неруда П. Лірика. К., 1975; Янковський Ю. З. Пабло Неруда. К., 1975; Полєк В. "Уклонитися вашому серцю". "Вітчизна", 1979, № 12; Харитонов В. Поет космічної ери. "Всесвіт", 1984, № 8; Щур Л. А. Пабло Неруда. Биобиблиографический указатель. М., 1960.

М. І. Литвинець.