Нартський епос

На́ртський епос

• НАРТСЬКИЙ ЕПОС

, нартівський епос — героїч. епос народів Кавказу (осетинів, абхазів, адигейців, кабардинців, черкесів, убихів). Відомий також балкарцям, чеченцям, інгушам, карачаєвцям. Побутує в прозі та вірш. формі. Герої епосу — богатирі-нарти становлять могутню співдружність, душею якої є мудра чарівниця Сатана (Сатаней). Вони борються зі страхітливими велетнями, драконами, ворожими людині силами природи, іноз. загарбниками. В основі Н. е. лежить старод. аланський епіч. цикл, який сягає 7 — 4 ст. до н. е. Записувати Н. е. почали з серед. 19 ст. У серед. 20 ст. вперше вид. зведені тексти. Укр. мовою Н. е. переклала В. Чередниченко.

♦ Вид.: Рос. перекл. — Нарты. Кабардинский эпос. М., 1957; Нарты. Адыгейский героический эпос. М., 1974; Сказання о нартах. Осетинский эпос. М., 1978.

■ Літ.: Нартский эпос. Материалы совещания 19 — 20 октября 1956 г. Орджоникидзе, 1957; Дюмезиль Ж. Осетинский эпос и мифология. М., 1976.

М. Г. Бочко.