автобіографія

автобіогра́фія

• автобіографія

(від грец. αυτός — сам, βίος — життя і αυτός βίος γράφω — пишу)

- літ. жанр; твір, темою якого є життя самого автора. А. відрізняється від таких літ. форм, як щоденник і мемуари — в останніх більше уваги приділяється спогадам про людей, з якими письменник зустрічався, подіям, свідком яких він був. Крім того, в А. чіткіше простежується прагнення узагальнити події і факти власного життя та підпорядкувати їх певній авторській концепції, надавши творові ідейно-худож. цілісності. А. видатних письменників — важливе джерело відомостей про них і про духовне життя суспільства певної доби. Т. Шевченко з повним правом відзначав в А.: "Історія мого життя — частина історії моєї батьківщини". Класичними зразками жанру А. є "Записки про галльську війну" Цезаря, "Сповідь" Ж. Ж. Руссо, "Минуле і думи" О. Герцена, "Дитинство", "Отроцтво", "Юність" Л. Толстого, "Дитинство", "В людях", "Мої університети" М. Горького та ін. Наук. цінність мають А. укр. письменників — І. Нечуя-Левицького, І. Франка, В. Стефаника, В. Самійленка, О. Кобилянської та ін. Якщо в автобіогр. творі письменник дотримується принципів худож. типізації, твір переростає в автобіогр. повість або роман ("Сімейна хроніка" С. Аксакова, "Зачарована Десна" О. Довженка). Автобіографічністю позначені повісті Т. Шевченка, деякі оповідання А. Тесленка, "Мандрівка в молодість" М. Рильського, "Уманські спогади" М. Бажана та ін. Див. також Біографія.

Літ.: Советские писатели. Автобиографии, т. 1 — 4. М., 1959 — 72.

Ф. Д. Пустова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автобіографія — автобіографія і біографія Автобіографія – життєпис конкретної людини, який вона склала сама. Неправильно: моя автобіографія, написав свою автобіографію. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. автобіографія — автобіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. автобіографія — АВТОБІОГРАФІЯ – БІОГРАФІЯ Автобіографія, -ї, ор. -єю. Опис свого життя. Я шукаю завжди у творах поета не автобіографії.., а такого чогось, що не його одного обходило б (Леся Українка). Біографія. Опис чийогось життя й діяльності. Літературне слововживання
  4. автобіографія — (гр. autos — сам, вiоs — життя, grapho — пишу) власний опис свого життя. Словник стилістичних термінів
  5. автобіографія — Власножиттепис Словник чужослів Павло Штепа
  6. автобіографія — -ї, ж. Опис свого життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. автобіографія — АВТОБІОГРА́ФІЯ, ї, ж. Опис свого життя. Я шукаю завжди у творах поета не автобіографії, .. а такого чогось, що не його одного обходило б (Леся Українка); – Розкажіть нам свою автобіографію, – сказав голова (Б. Словник української мови у 20 томах
  8. автобіографія — автобіогра́фія (від авто... та біографія) життєпис якої-небудь особи, складений нею самою. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. автобіографія — Літературний жанр, опис власного життя. Універсальний словник-енциклопедія
  10. автобіографія — Автобіогра́фія, -фії; -фії, -фій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. автобіографія — АВТОБІОГРА́ФІЯ, ї, ж. Опис свого життя. Я шукаю завжди у творах поета не автобіографії.., а такого чогось, що не його одного обходило б (Л. Укр., V, 1956, 432); Незадовго до смерті Грабовський написав коротку, сповнену гіркої правди автобіографію (Укр. літ., 9, 1957, 160). Словник української мови в 11 томах
  12. автобіографія — рос. автобиография життєпис якої-небудь особи, складений нею самою. Eкономічна енциклопедія