автограф

авто́граф

• автограф

(від грец. αυτός — сам і γράφω — пишу)

1) Власноручний, переважно пам'ятний напис чи підпис.

2) Текст твору, написаний власноручно автором. З поняттям автографа збігається машинописний текст, підписаний автором. Текст того самого твору може існувати в кількох А., які відповідають різним його редакціям (див. Варіанти тексту). А. бувають чорнові (написані в процесі безпосереднього створення й формування тексту) і чистові (переписані начисто з попередніх). Різновидом чорнових А. є начерки — незавершені фрагменти рукописного тексту, а також плани літ. творів. Принципова різниця між чорновим і чистовим А. полягає не в їх зовн. ознаках (більшій чи меншій кількості виправлень, переробок і доповнень), а в тому, що вони фіксують якісно відмінні фази творчого процесу. А. — цінне джерело вивчення творчої лабораторії і методів праці письменників. За сукупністю А. та ін. рукописних матеріалів встановлюється автентичний текст твору, вільний від випадкових дефектів і пропусків. друкарських помилок, цензурних спотворень, редакторських викривлень і додатків, зроблених без згоди чи всупереч волі автора (див. Текстологія, Джерелознавство літературознавче). За своїм значенням до А. наближаються рукописні списки з них, виправлені автором (див. Авторизація), правлені автором гранки, коректурні аркуші, примірники прижиттєвих видань та публікацій, до яких письменник вніс уточнення й доповнення. А. вітчизн. і зарубіж. письменників збирають і зберігають архіви, бібліотеки, музеї, установи АН СРСР, АН УРСР та ін. союзних республік, окремі особи (див. Архіви літературні). А. вивчають історики л-ри, текстологи, палеографи, археографи. Складаються й видаються їх наук. описи, найцінніші А. випускаються факсимільним способом. У 1963 — 84 вийшли факсимільні видання автографів Т. Шевченка "Більша книжка", "Три літа", "Дневник", два видання "Малої книжки". Іл. див. на окр. аркуші, с. 256 — 257.

Літ.: Опис автографів українських письменників (XIX — початок XX ст.). К., 1959; Баб'як П. Г. Автографи українських і російських письменників. Анотований покажчик. Львів, 1976; Лихачев Д. С. Текстология. Краткий очерк. М. — Л., 1964; Бельчиков Н. Ф. Литературное источниковедение. М., 1983.

В. С. Бородін.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автограф — авто́граф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. автограф — Власнопідпис Словник чужослів Павло Штепа
  3. автограф — [аўтограф] -фа, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў Орфоепічний словник української мови
  4. автограф — -а, ч. 1》 Текст, власноручно написаний автором. 2》 Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. 3》 перен. Про результат, слід, виражене яким-небудь чином свідчення перебування, діяльності і т. ін. кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. автограф — АВТО́ГРАФ, а, ч. 1. Власноручний підпис або напис. Ягнич підписав акт про здачу, старанно вив'язавши на цупкому папері свій кривулястий автограф (О. Гончар); Іван показав книгу з автографом редакторові журналу (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  6. автограф — (-а) ч.; мол.; жарт.-ірон. Синяк, забите місце. Балабін; БСРЖ, 30. Словник жарґонної лексики української мови
  7. автограф — авто́граф (від авто... і ...граф) 1. Власноручний, звичайно пам’ятний, підпис або напис. 2. Власноручний авторський рукописний текст. 3. Копіювальний прилад. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. автограф — ПІ́ДПИС (власноручно написані прізвище, ініціали), АВТО́ГРАФ, ФАКСИ́МІЛЕ (кліше, печатка тощо, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручно написані прізвище, ініціали; сам такий відбиток). Словник синонімів української мови
  9. автограф — Авто́граф, -фа; -графи, -фів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. автограф — АВТО́ГРАФ, а, ч. 1. Текст, власноручно написаний автором. Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (Коцюб., III, 1956„ 250); Справа розшуків автографів поета [Т. Г. Шевченка] стоїть на добрій дорозі (Рад. Словник української мови в 11 томах
  11. автограф — рос. автограф 1. Власноручний, зазвичай пам'ятний, підпис або напис. 2. Власноручний авторський рукописний текст. Eкономічна енциклопедія