аксіологія

аксіоло́гія

• аксіологія

(від грец. 'αξία — цінність і λόγος — вчення)

в літературознавстві і мистецтвознавстві — вчення про художню цінність. Марксистсько-ленінська естетика заперечує автономність худож.-естетич. цінностей. Формуючись у процесі сусп. практики, естетичного освоєння дійсності, худож. цінності залежать від характеру світогляду, зокрема естетич. ідеалу письменника, від глибини і всебічності відображення в них соціальних проблем, проникнення у внутр. світ людини, від досконалості форми худож. твору. Гармонійність змісту і форми твору, його відповідність сусп.-естетичним потребам, ідеалам і смакам прогресивних класів суспільства визначають здатність твору як мистецької цінності збуджувати в читачів духовну насолоду, формувати їхні ідейні переконання. На основі конкретно-істор., діалектико-матеріалістич. розуміння природи худож. цінностей літературознавство досліджує естетич. вияви ідейності, класовості і партійності л-ри, вивчає особливості сприймання, тлумачення (інтерпретації) худож. явищ, їхнє функціонування серед різних читацьких кіл, встановлює наукові критерії оцінки творів.

Літ.: Василенко В. О. Цінність і оцінка. К., 1964; Гром'як Р. Т. Естетика і критика. К., 1975; Данчев П. Критика и эстетика. София, 1970; Столович Л. Н. Природа эстетической ценности. М., 1972; Храпченко М. Б. Эстетические и художественные ценности. В кн.: Храпченко М. Б. Горизонти художественного образа. М., 1982; Билый О. Литературно-художественная ценность. К., 1986.

P. T. Гром'як.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аксіологія — аксіоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аксіологія — (від грецьк. ахіа — цінність + logos — слово, поняття, вчення) наука про цінності Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. аксіологія — -ї, ж. Учення про природу моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аксіологія — АКСІОЛО́ГІЯ, ї, ж. Філософське вчення про духовні, моральні, естетичні та інші цінності, їх зв'язок між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю. Словник української мови у 20 томах
  5. аксіологія — аксіоло́гія (від грец. άξια – цінність і ...логія) вчення про цінності. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аксіологія — Філософська теорія вартостей, яка встановлює норми й критерії оцінки; також конкретна система вартостей. Універсальний словник-енциклопедія
  7. аксіологія — АКСІОЛОГІЯ (від грецьк. άξια — цінність, вартість; λογοζ — слово, поняття, вчення) — вчення про цінності, філософська теорія цінностей, що з'ясовує якості і властивості предметів, явищ, процесів, здатних задовольняти потреби, інтереси і бажання людей. Філософський енциклопедичний словник
  8. аксіологія — рос. аксиология (від грец. axios цінність і logos-слово, вчення) — вчення про цінності. Eкономічна енциклопедія