акт
• акт
(лат. actus — дія)
, дія, картина — значна, завершена частина драм. твору або театр. вистави, яка звичайно закінчується подією, що має важливе значення для дальшого розвитку драм. сюжету. Вперше поділ на А. запроваджено в римській драматургії, де було п'ять А. П'ятиактний поділ було прийнято і в епоху Відродження та класицизму. Між А. можуть бути інтермедія (напр., інтермедії до драми Я. Гаватовича, 17 ст.), міждія ("Аргів'яни" В. Кюхельбекера), хор ("Есфір" Расіна), в театрі — антракт, під час якого відбувається зміна декорацій. Сучас. п'єси мають від одного до 5 А. Іноді замість А. драматурги вводять т. з. багатоепізодну структуру ("Перша Кінна" Вс. Вишневського, "Патетична соната" М. Куліша).
В. О. Єршое.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акт — акт 1 іменник чоловічого роду документ акт 2 іменник чоловічого роду дія Орфографічний словник української мови
- акт — У. 1. Окремий вияв якоїсь діяльності; дія, подія, вчинок; закінчена частина (дія) театральної вистави. Зав’ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Л.Дмитерко). Літературне слововживання
- акт — Дія, подія, вчинок, Словник синонімів Караванського
- акт — 1. дія, чин, вчинок 2. документ, закон, грамота Словник чужослів Павло Штепа
- акт — (від лат. actus — дія) — 1. Завершена частина сценічного твору, яка відокремлюється від іншої антрактом. 2. Музика між частинами п’єси. Словник-довідник музичних термінів
- акт — ч. 1》 род. -у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. 2》 род. -у. Закінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія. 3》 род. -а. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- акт — АКТ, ч. 1. род. у. Окремий вияв якої-небудь діяльності або якогось процесу; дія, подія, вчинок. Вольові акти завжди спираються на вміння, навички особистості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- акт — див. угода Словник синонімів Вусика
- акт — (лат. actus, від ago – приводжу в рух) 1. Офіційний документ, запис, протокол. 2. Вчинок, дія. 3. Частина драматичного твору. 4. заст. Урочисті збори в наукових установах. 5. мист. Зображення оголеного тіла людини. Інша назва – ню. Словник іншомовних слів Мельничука
- акт — див. акт і потенція Філософський енциклопедичний словник
- акт — УКА́З (розпорядження, наказ уряду, верховної влади, що має силу закону), ПОСТАНО́ВА, ДЕКРЕ́Т, АКТ, УНІВЕРСА́Л, ЕДИКТ. Укази президента; Урядова постанова; Декрет про мир; Четвертий універсал Центральної Ради... Словник синонімів української мови
- акт — Акт, а́кта (документа) і -ту (дії), в а́кті; а́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- акт — АКТ, ч. 1. род. у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. Соціалістична революція не один акт, не одна битва по одному фронту, а ціла епоха загострених класових конфліктів, довгий ряд битв по всіх фронтах.. Словник української мови в 11 томах
- акт — рос. акт (від латин. actus — дія; actum — документ) — 1. Документ, складений групою осіб для засвідчення встановлених фактів (напр., акт про нестачу товарно-матеріальних цінностей). 2. Офіційний документ, запис, протокол, що має юридичну силу. Eкономічна енциклопедія
- акт — Акт, -ту м. 1) = дія (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63. Словник української мови Грінченка