акт

(від лат. actus — дія) — 1. Завершена частина сценічного твору, яка відокремлюється від іншої антрактом. 2. Музика між частинами п’єси.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акт — акт 1 іменник чоловічого роду документ акт 2 іменник чоловічого роду дія Орфографічний словник української мови
  2. акт — У. 1. Окремий вияв якоїсь діяльності; дія, подія, вчинок; закінчена частина (дія) театральної вистави. Зав’ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Л.Дмитерко). Літературне слововживання
  3. акт — Дія, подія, вчинок, Словник синонімів Караванського
  4. акт — 1. дія, чин, вчинок 2. документ, закон, грамота Словник чужослів Павло Штепа
  5. акт — ч. 1》 род. -у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. 2》 род. -у. Закінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія. 3》 род. -а. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. акт — АКТ, ч. 1. род. у. Окремий вияв якої-небудь діяльності або якогось процесу; дія, подія, вчинок. Вольові акти завжди спираються на вміння, навички особистості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. акт — • акт (лат. actus — дія) , дія, картина — значна, завершена частина драм. твору або театр. вистави, яка звичайно закінчується подією, що має важливе значення для дальшого розвитку драм. сюжету. Вперше поділ... Українська літературна енциклопедія
  8. акт — див. угода Словник синонімів Вусика
  9. акт — (лат. actus, від ago – приводжу в рух) 1. Офіційний документ, запис, протокол. 2. Вчинок, дія. 3. Частина драматичного твору. 4. заст. Урочисті збори в наукових установах. 5. мист. Зображення оголеного тіла людини. Інша назва – ню. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. акт — див. акт і потенція Філософський енциклопедичний словник
  11. акт — УКА́З (розпорядження, наказ уряду, верховної влади, що має силу закону), ПОСТАНО́ВА, ДЕКРЕ́Т, АКТ, УНІВЕРСА́Л, ЕДИКТ. Укази президента; Урядова постанова; Декрет про мир; Четвертий універсал Центральної Ради... Словник синонімів української мови
  12. акт — Акт, а́кта (документа) і -ту (дії), в а́кті; а́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. акт — АКТ, ч. 1. род. у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. Соціалістична революція не один акт, не одна битва по одному фронту, а ціла епоха загострених класових конфліктів, довгий ряд битв по всіх фронтах.. Словник української мови в 11 томах
  14. акт — рос. акт (від латин. actus — дія; actum — документ) — 1. Документ, складений групою осіб для засвідчення встановлених фактів (напр., акт про нестачу товарно-матеріальних цінностей). 2. Офіційний документ, запис, протокол, що має юридичну силу. Eкономічна енциклопедія
  15. акт — Акт, -ту м. 1) = дія (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63. Словник української мови Грінченка