1. Українська літературна енциклопедія

акцентологія

акцентоло́гія

• акцентологія

(від лат. accentus — наголос і грец. λόγος — учення)

1) Система засобів наголосу в мові (див. Акцентуація).

2) Розділ мовознавства, що вивчає акцентні засоби мови. Розрізняють описову, історичну і теор. А. На Україні значний внесок у дослідження А. слов'ян. мов, зокрема української, зробив Л. А. Булаховський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акцентологія — акцентоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. акцентологія — -ї, ж. Розділ мовознавства, що вивчає систему словесних наголосів та історичні зміни їх в окремій мові або в групі споріднених мов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акцентологія — АКЦЕНТОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає систему словесних наголосів та їх історичні зміни в окремій мові або в групі споріднених мов. Акцентологія, морфологія та синтаксис розглядаються в монографії не окремо, а комплексно (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. акцентологія — акцентоло́гія (від акцент і ...логія) розділ мовознавства, що вивчає особливості словесного наголосу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. акцентологія — Акцентоло́гія, -гії, -гією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. акцентологія — АКЦЕНТОЛО́ГІЯ, ї, ж. Розділ мовознавства, що вивчає систему словесних наголосів та історичні зміни їх в окремій мові або в групі споріднених мов. Огляд словенської акцентології. Словник української мови в 11 томах